Єремія 37

37 ¹Седекія, син Йосії, царював замість Конії, сина Єгоякима, якого Навуходоносор, цар вавилонський, настановив царем у землі Юдиній. ²Та ні він, ні його слуги, ні народ тієї землі не слухали слів нашого Отця, сказаних через пророка Єремію.

³Цар Седекія послав Єгухала, сина Шелемії, та Софонію, сина Маасеї, священника, до пророка Єремії: «Молися, прошу, за нас нашому Отцеві».

⁴Єремія ще вільно ходив серед народу, бо його тоді ще не ув’язнили. ⁵Військо фараона вирушило з Єгипту, і коли вавилоняни, що облягали Єрусалим, почули про це, вони відступили від Єрусалима.

⁶Тоді було слово нашого Отця до пророка Єремії:

⁷Так говорить наш Отець Ізраїлів: Скажіть цареві юдейському, що послав вас запитати мене: ось військо фараона, яке вирушило вам на допомогу, повертається до своєї землі, до Єгипту. ⁸А вавилоняни повернуться й нападуть на це місто, захоплять його та спалять його вогнем.

⁹Так говорить наш Отець: Не обманюйте самі себе, кажучи: «Вавилоняни неодмінно відійдуть від нас» — бо вони не відійдуть. ¹⁰Навіть якби ви розбили все вавилонське військо, що воює проти вас, і залишилися в їхніх наметах лише поранені, то й вони підвелися б і спалили б це місто вогнем.

Арешт і ув’язнення Єремії

¹¹А коли вавилонське військо відступило від Єрусалима через військо фараона, ¹²Єремія вийшов з Єрусалима, щоб піти в землю Веніяминову й одержати там свою частку серед народу. ¹³Коли ж він був біля Веніяминової брами, начальник сторожі на ім’я Ірія, син Шелемії, сина Хананії, схопив пророка Єремію, кажучи: «Ти перебігаєш до вавилонян!»

¹⁴Єремія відповів: «Неправда! Я не перебігаю до вавилонян». Та Ірія не слухав його, схопив Єремію й привів його до начальників.

¹⁵Начальники розгнівалися на Єремію, побили його й ув’язнили в домі Йонатана, писаря, що був перетворений на в’язницю.

¹⁶Так потрапив Єремія до підземелля зі склепінчастими келіями, і там він пробув багато днів. ¹⁷Тоді цар Седекія послав по нього й звелів привести його. Цар таємно розпитував його у своєму палаці й запитав: «Чи є якесь слово від нашого Отця?» «Є, — відповів Єремія. — Ти будеш виданий у руки царя вавилонського».

¹⁸Єремія запитав царя Седекію: «Чим я згрішив проти тебе, твоїх слуг чи цього народу, що ви вкинули мене до в’язниці? ¹⁹Де ж тепер ваші пророки, які пророкували вам, кажучи: „Цар вавилонський не піде проти вас і проти цієї землі“? ²⁰А тепер послухай мене, мій пане царю: нехай дійде до тебе моє благання — не повертай мене в дім Йонатана, писаря, щоб я не помер там».

²¹Цар Седекія дав наказ, і Єремію помістили на подвір’ї сторожі, і давали йому щодня буханець хліба з вулиці пекарів, доки не закінчився весь хліб у місті. Так Єремія й залишався на подвір’ї сторожі.