Ісая 62

62 ¹Заради Сіону я не мовчатиму, і заради Єрусалима я не заспокоюся, доки її праведність не засяє, мов світанок, а її спасіння — мов палаючий смолоскип. ²Народи побачать твою праведність, а всі царі — твою славу; і назвуть тебе новим ім’ям, яке дасть тобі сам наш Отець. ³Ти будеш вінцем краси в руці нашого Отця, царським вінцем у руці нашого Отця. ⁴Більше не називатимуть тебе Покинутою, і не йменуватимуть твою землю Спустошеною; але назвуть тебе Хефціба — Моя Насолода в Ній — а твою землю Беула — Заміжня; бо серце нашого Отця тішиться тобою, і твоя земля стане заміжньою. ⁵Бо як юнак бере за дружину дівчину, так твої сини поберуться з тобою; і як наречений радіє своєю нареченою, так твій Отець радітиме тобою.

⁶На твоїх мурах, Єрусалиме, я поставив сторожів; цілий день і цілу ніч вони ніколи не мовчатимуть. Ви, хто нагадує нашому Отцеві, не давайте собі спокою, ⁷і не давайте йому спокою, доки він не утвердить Єрусалим і не вчинить його славним по всій землі.

⁸Своєю правицею присягнув наш Отець, і раменом своєї сили: «Ніколи більше не віддам твого зерна на поживу твоїм ворогам, і чужинці не питимуть молодого вина, над яким ти трудився; ⁹але ті, хто його жне, їстимуть його і славитимуть нашого Отця, і ті, хто його збирає, питимуть його у дворах мого святилища».

¹⁰Проходьте, проходьте крізь ворота! Готуйте дорогу народові. Будуйте, будуйте шлях; приберіть каміння; підніміть прапор над народами.

¹¹Погляньте, наш Отець сповістив до країв землі: Скажіть дочці Сіону: «Погляньте, твоє спасіння йде; погляньте, його нагорода з ним, і його відплата перед ним». ^a a v11 Об’явлення 22:12 називає Того, Хто йде, — Ісус говорить: «Ось я незабаром прийду, несучи з собою мою відплату».

¹²І назвуть їх Святим Народом, Викупленими нашого Отця; а тебе назвуть Відшуканою, Містом Непокинутим.