Ісая 32

32 ¹Ось цар царюватиме в праведності, а правителі правитимуть справедливо. ²Кожен буде, як захист від вітру, як сховок від бурі, як потоки води в сухій місцевості, як тінь великої скелі в стомленому краю. ³Тоді очі тих, хто бачить, не будуть заплющені, а вуха тих, хто чує, слухатимуть. ⁴Розум квапливих зрозуміє знання, а язик недорікуватих говоритиме легко й ясно. ⁵Більше не називатимуть безумного шляхетним, і про негідника не казатимуть, що він поважний. ⁶Бо безумний говорить безумство, і серце його замишляє зло: щоб чинити безбожність, щоб говорити неправду про нашого Отця, щоб голодного залишати ні з чим і спраглого позбавляти напою. ⁷Зброя негідника лиха; він задумує злі підступи, щоб згубити вбогого брехливими словами, навіть коли нужденний справедливо обстоює свою справу. ⁸А шляхетна людина задумує шляхетне, і шляхетним вона стоїть.

Повстаньте, самовдоволені дочки

⁹Ви, самовдоволені жінки, повстаньте й почуйте мій голос; ви, безтурботні дочки, послухайте, що я кажу.

¹⁰«Трохи більше, ніж за рік, ви затремтите, безтурботні жінки, бо збір винограду не вдасться, і не буде врожаю. ¹¹Тремтіть, самовдоволені; жахайтеся, безтурботні! Оголіться догола і підпережіть стегна жалобним вбранням. ¹²Бийте себе в груди за любі поля, за плодючу виноградну лозу, ¹³за землю мого народу, де виростають терня й будяки; так, за всі доми радості у веселому місті. ¹⁴Бо палац буде покинутий, гамірне місто спорожніє; пагорб і сторожова вежа навіки стануть пустищами, втіхою для диких ослів, пасовищем для отар, ¹⁵аж доки Дух нашого Отця не виллється на нас з висоти, і пустеля не стане плодючим полем, а плодюче поле не вважатиметься лісом. ¹⁶Тоді правосуддя оселиться в пустелі, а праведність перебуватиме на плодючому полі. ¹⁷Ділом праведності буде мир, а плодом праведності — спокій і безпека навіки. ¹⁸Мій народ житиме в мирній оселі, у безпечних домівках, у незворушних місцях спочинку. ¹⁹Хоч град повалить ліс, і місто буде зовсім зрівняне з землею, ²⁰блаженні ви, що сієте при всіх водах, що пускаєте вільно вола й осла».