Покликання Аврама
Наш Отець велить Авраму залишити все знайоме й іти до неназваної землі, обіцяючи благословення, що сягне всіх родів землі. Аврам вирушає в сімдесят п'ять років. Потім голод жене його до Єгипту, де він видає Сару за свою сестру, щоб залишитися живим.
12 1І сказав наш Отець Авраму: «Вийди зі своєї землі, від своїх родичів і з дому свого батька до землі, яку я покажу тобі. 2Я зроблю тебе великим народом і благословлю тебе; я звеличу твоє ім’я, щоб ти став благословенням. 3Я благословлю тих, хто благословляє тебе, а того, хто проклинає тебе, я прокляну; і через тебе благословляться всі племена землі.» a a v3 Павло називає цей вірш Доброю Звісткою, заздалегідь звіщеною Авраамові, — кожна родина на землі благословенна через нього, що сповнилося в Ісусі (Галатів 3:8).
4І вирушив Аврам, як сказав йому наш Отець, і Лот пішов з ним. Авраму було сімдесят п’ять років, коли він вийшов із Харану. 5Аврам узяв свою дружину Сару, свого племінника Лота, усе майно, яке вони зібрали, і людей, яких придбали в Харані, і вирушив до землі ханаанської, і прийшов до землі ханаанської. 6Аврам пройшов через цю землю до місцевості Сихем, до дуба Море. А ханаанці тоді були в тій землі.
7Тоді наш Отець явився Авраму й сказав: «Твоєму нащадкові я дам цю землю». І збудував там Аврам жертовник нашому Отцеві, який явився йому. b b v7 Павло розуміє тут «нащадка» як одного потомка — Ісуса, — через якого Авраамове благословення досягає кожного народу (Галатів 3:16).
8Звідти він перейшов у гірську місцевість на схід від Бет-Елу й розбив свій намет, Бет-Ел на заході, а Гай на сході. Там він збудував жертовник нашому Отцеві і призвав ім’я нашого Отця. 9Потім Аврам рушив далі, прямуючи до Негеву.
Голод і дорога до Єгипту
10Оскільки в тій землі настав голод, Аврам зійшов до Єгипту, щоб там пожити, бо голод був тяжкий у тій землі. 11Наближаючись до Єгипту, він сказав своїй дружині Сарі: «Я знаю, що ти вродлива жінка. 12Коли єгиптяни побачать тебе, то скажуть: „Це його дружина“, — і вб’ють мене, а тебе залишать живою. 13Скажи, будь ласка, що ти моя сестра, щоб мені було добре через тебе і щоб я залишився живим завдяки тобі.»
14Коли Аврам увійшов до Єгипту, єгиптяни побачили, що жінка була дуже вродлива. 15Вельможі фараона побачили її, вихваляли її перед фараоном, і жінку забрали до палацу фараона. 16Він добре повівся з Аврамом заради неї, і Аврам придбав овець, худобу, ослів та ослиць, рабів та рабинь і верблюдів. 17Але наш Отець уразив фараона та його дім великими карами через Сару, Аврамову дружину. 18Фараон покликав Аврама й сказав: «Що це ти мені зробив? Чому ти не сказав мені, що вона твоя дружина? 19Чому ти сказав: „Вона моя сестра“, так що я взяв її собі за дружину? Ось тепер твоя дружина — візьми її та йди.»
20І наказав фараон про Аврама своїм людям, і вони відпровадили його разом із дружиною його та з усім, що він мав.