Буття 13

13 ¹Аврам вийшов з Єгипту до Неґеву — він, своя дружина, усе, що мав, і Лот з ним. ²Аврам був дуже багатий на худобу, срібло та золото. ³Він мандрував переходами від Неґеву до Бетелю, до того місця між Бетелем і Гаєм, де раніше стояв його намет, ⁴і де він спершу збудував жертовник. Там Аврам прикликав ім’я нашого Отця. ⁵А Лот, що подорожував з Аврамом, теж мав отари, череди й намети. ⁶Та земля не могла прогодувати їх, коли жили разом, бо їхнього майна було надто багато, щоб залишатися вкупі. ⁷Між пастухами Аврама та пастухами Лота виникла суперечка. Тоді в тому краю жили ханаанеяни та періззеї. ⁸Аврам сказав Лотові: «Нехай не буде суперечки між мною й тобою, між моїми пастухами та твоїми, бо ми брати. ⁹Хіба не вся земля перед тобою? Прошу, відділися від мене: якщо ти ліворуч, то я праворуч; якщо ти праворуч, то я ліворуч.»

¹⁰Лот звів очі й побачив, що вся Йорданська рівнина аж до Цоару скрізь добре зрошена — немов сад нашого Отця, немов земля єгипетська. (Це було до того, як наш Отець знищив Содом і Гоморру.). ¹¹Лот вибрав собі всю Йорданську рівнину й вирушив на схід; і розлучилися вони один з одним. ¹²Аврам оселився в землі ханаанській; а Лот оселився серед міст рівнини й розкинув свої намети аж до Содома. ¹³А люди содомські були злі й тяжко грішили проти нашого Отця.

¹⁴Коли Лот відділився від нього, наш Отець сказав Авраму: «Зведи очі з місця, де ти стоїш, і поглянь на північ і південь, на схід і захід. ¹⁵Бо всю землю, яку ти бачиш, Я віддам тобі й твоїм нащадкам навіки. ¹⁶Я зроблю твоїх нащадків, як порох земний, — якщо хто зможе злічити порох земний, то й твоїх нащадків злічить. ¹⁷Устань, пройди цю землю вздовж і впоперек, бо Я даю її тобі.»

¹⁸Аврам розкинув свої намети, пішов і оселився біля дубів Мамре, що в Хевроні, і спорудив там жертовник нашому Отцеві.