Повторення Закону 9

9 ¹Слухай, Ізраїлю: сьогодні ти переходиш Йордан, щоб увійти й вигнати народи, більші та сильніші за тебе, — великі міста, укріплені до самого неба. ²Народ великий і високий на зріст, нащадки енакіїв, яких ти знаєш і про яких чув, як кажуть: «Хто встоїть проти синів Енакових?» ³Знай же сьогодні: твій Отець переходить поперед тебе, як вогонь пожираючий. Він знищить їх і підкорить перед тобою; ти виженеш їх і швидко вигубиш, як сказав тобі твій Отець.

⁴Коли твій Отець вижене їх перед тобою, не кажи у своєму серці: «За мою праведність привів мене наш Отець, щоб заволодіти цією землею», — бо через зло цих народів виганяє він їх перед тобою. ⁵Не за твою праведність і не за щирість твого серця входиш ти, щоб узяти їхню землю, а через зло цих народів твій Отець виганяє їх перед тобою, і щоб дотримати слова, яким твій Отець клявся твоїм батькам — Авраамові, Ісааку та Якову. ⁶Знай же: твій Отець дає тобі цю добру землю у володіння не за твою праведність, адже ти народ впертий.

Народ, що випробовував свого Отця

⁷Пам’ятай, не забувай, як ти гнівив свого Отця в пустелі. Від дня, коли ти вийшов з Єгипту, аж поки прийшов на це місце, ти бунтував проти свого Отця. ⁸Біля Хориву ти прогнівив свого Отця, і твій Отець так розгнівався на тебе, що готовий був знищити тебе. ^a a v8 Хорив — це інша назва гори Синай, гори, де наш Отець дав заповіт. ⁹Коли я зійшов на гору, щоб одержати кам’яні таблиці, таблиці заповіту, який твій Отець уклав з тобою, я пробув на горі сорок днів і сорок ночей, не ївши хліба й не пивши води. ¹⁰Твій Отець дав мені дві кам’яні таблиці, написані його перстом, на яких були всі слова, що їх він промовив до тебе на горі з-посеред вогню, у день зібрання. ¹¹По сорока днях і сорока ночах твій Отець дав мені дві кам’яні таблиці, таблиці заповіту.

¹²Тоді твій Отець сказав мені: «Устань, зійди швидко звідси, бо народ твій, який ти вивів з Єгипту, занапастив себе. Вони швидко звернули з дороги, яку я заповів їм; вони зробили собі литого ідола».

¹³І ще сказав мені твій Отець: «Я бачив цей народ — це народ впертий. ¹⁴Облиш мене; я знищу їх, зітру їхнє ім’я з-під неба, а з тебе зроблю народ сильніший і численніший за них».

¹⁵І повернувся я, і зійшов з гори, а гора палала вогнем, і дві таблиці заповіту були в обох моїх руках. ¹⁶Коли я глянув, то побачив, що ви згрішили проти свого Отця: ви зробили собі лите теля, швидко звернувши з дороги, яку заповів вам ваш Отець. ¹⁷І схопив я обидві таблиці, кинув їх зі своїх рук і розбив їх на ваших очах. ¹⁸І впав я перед твоїм Отцем, як і раніше, на сорок днів і сорок ночей, не ївши хліба й не пивши води, через весь ваш гріх, яким ви згрішили, чинячи зло в очах твого Отця, гнівлячи його. ¹⁹Бо я боявся гніву та палкої люті, яку твій Отець мав на вас, готовий знищити вас. Але твій Отець вислухав мене й цього разу. ²⁰І на Аарона твій Отець дуже розгнівався, готовий знищити його, тож я молився за Аарона й цього разу. ²¹А гріх ваш, теля, яке ви зробили, я взяв, спалив його у вогні, розтовк його, стер ретельно, аж доки воно стало дрібним, як порох, а потім кинув його порох у потік, що збігав з гори. ²²Також у Тавері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві ви гнівили свого Отця. ²³А коли твій Отець посилав вас із Кадеш-Барне, кажучи: «Ідіть і візьміть землю, яку я дав вам», — ви збунтувалися проти наказу свого Отця, не повіривши йому й не слухаючи його голосу. ²⁴Ви бунтували проти свого Отця від того дня, коли я вас пізнав. ²⁵І впав я перед твоїм Отцем, і лежав ті сорок днів і сорок ночей, бо твій Отець сказав, що знищить вас. ²⁶І молився я до твого Отця: «Владарю мій, Отче, не знищуй народу свого, спадщини своєї, яку ти викупив величчю своєю і вивів з Єгипту міцною рукою. ^b b v26 Мойсей падає перед нашим Отцем і благає за народ, який не міг урятувати сам, — прообраз більшого Посередника, Ісуса, який стане між нашим Отцем і його дітьми, щоб заступитися за них. ²⁷Згадай рабів своїх Авраама, Ісаака та Якова. Не дивися на впертість цього народу, на їхнє зло та їхній гріх. ²⁸Інакше мешканці тієї землі, звідки ти вивів нас, скажуть: „Бог не зміг увести їх у землю, яку обіцяв їм, і зненавидів їх, тож вивів їх, щоб повбивати в пустелі“. ²⁹Адже вони народ твій, спадщина твоя, яку ти вивів великою силою своєю і простягненою рукою».