Пам’ятай свого Отця, Який дає тобі все
Сорок років голоду й манни були наукою: не самим хлібом живе людина. Як чоловік карає свого сина, так твій Отець карає тебе. Справжня небезпека — це добра земля: ситий шлунок, стада, що множаться, і серце, яке каже: це моя власна рука здобула.
8 1Пильно виконуй кожну заповідь, яку я даю тобі сьогодні, щоб ти жив, розмножувався, увійшов і заволодів землею, яку наш Отець присягнув твоїм предкам. 2Пам’ятай увесь той шлях, яким твій Отець вів тебе ці сорок років пустелею, щоб упокорити й випробувати тебе, щоб пізнати, що в твоєму серці,— чи будеш ти дотримуватися його заповідей, чи ні. 3Він упокорив тебе, дав тобі зазнати голоду, а потім нагодував тебе манною, якої не знав ні ти, ні твої предки, щоб навчити тебе, що не хлібом єдиним живе людина, а кожним словом з уст нашого Отця. 4Одяг твій не зносився на тобі, і ноги твої не набрякли ці сорок років. 5Тож знай у своєму серці, що як чоловік виховує свого сина, так і твій Отець виховує тебе. 6Тож дотримуйся заповідей твого Отця, ходи його дорогами і бійся його. 7Бо твій Отець веде тебе в добру землю — землю потоків, джерел і глибоких вод, що течуть долинами й пагорбами, 8землю пшениці та ячменю, виноградної лози, смокв і гранатів; землю оливкової олії та меду. 9землю, де ти їстимеш хліб без нестатку, не маючи нестачі ні в чому,— землю, де каміння залізне, і в чиїх горах ти добуватимеш мідь. 10Коли ти наїсися й будеш ситий, благослови свого Отця за добру землю, яку він дав тобі.
11Будь обережний, щоб не забути свого Отця, не занедбавши його заповідей, законів і постанов, які я заповідаю тобі сьогодні, 12щоб, коли ти наїсися й будеш ситий, збудуєш гарні будинки й оселишся в них, 13і коли розмножиться твоя велика й дрібна худоба, примножиться твоє срібло й золото і все, що ти маєш, примножиться, 14тоді твоє серце запишається, і ти забудеш свого Отця, який вивів тебе з єгипетської землі, з дому рабства, 15який провів тебе через ту велику, страшну пустелю з отруйними зміями та скорпіонами, через посуху, де немає води, який вивів тобі воду з кремінної скелі, 16який годував тебе манною в пустелі, невідомою твоїм предкам, щоб упокорити й випробувати тебе і зрештою вчинити тобі добро. 17Стережися — не кажи у своєму серці: «Моя сила і міць моєї руки здобули мені це багатство». 18Пам’ятай свого Отця, бо це він дає тобі силу здобувати багатство, щоб утвердити свій заповіт, який він присягнув твоїм предкам, як це є сьогодні.
19Але якщо ти колись забудеш свого Отця, підеш за іншими богами, будеш служити їм і вклонятися їм, я свідчу проти тебе сьогодні: ти неодмінно загинеш. 20Як ті народи, що їх наш Отець нищить перед тобою, так і ти загинеш, бо ти не слухався голосу свого Отця.