Даниїл 9

9 ¹Першого року Дарія, сина Ксеркса, мідянина, якого поставили царем над Вавилонським царством. ²Першого року його царювання я, Даниїл, зрозумів із книг, скільки років наш Отець сказав пророкові Єремії: сімдесят, щоб завершилося спустошення Єрусалима. ³Тож я звернув своє обличчя до Владики Отця, щоб шукати його в молитві та благанні, з постом, веретищем і попелом.

⁴Я молився своєму Отцеві, визнаючи: «Владико Отче, великий і грізний, що зберігаєш заповіт і незмінну любов до тих, хто любить його й дотримується його заповідей, ⁵ми згрішили, чинили беззаконня, робили зло, бунтували, відвертаючись від твоїх заповідей і настанов. ⁶Ми не слухали твоїх слуг-пророків, які говорили твоїм ім’ям до наших царів, князів, предків і всього народу землі.

⁷Праведність — твоя, Владико Отче, а наша — ганьба перед усіма сьогодні: люди Юди, мешканці Єрусалима, увесь Ізраїль, близькі й далекі, по всіх краях, куди ти розігнав їх за їхню невірність тобі. ⁸О наш Отче, ганьба належить нам — нашим царям, князям і предкам, — бо ми згрішили проти тебе. ⁹Владиці Отцю належать милосердя і прощення, бо ми збунтувалися проти нього, ¹⁰і ми не послухалися голосу нашого Отця, щоб ходити в його законах, які він дав нам через своїх слуг-пророків. ¹¹Увесь Ізраїль порушив твій закон і відвернувся, відмовляючись слухати твій голос. Тому прокляття і присяга, записані в Законі Мойсея, слуги нашого Отця, вилилися на нас, бо ми згрішили проти нього. ¹²Він ствердив свої слова проти нас і проти наших суддів, які судили нас, навівши на нас велике лихо; ніщо під усім небом не зрівняється з тим, що сталося з Єрусалимом. ¹³Як написано в Законі Мойсея, усе це лихо спіткало нас; та все ж ми не шукали прихильності нашого Отця, відвертаючись від наших гріхів і осягаючи твою істину. ¹⁴Тож наш Отець приготував це лихо і навів його на нас, бо наш Отець праведний в усьому, що робить; але ми не послухалися його голосу.

¹⁵А тепер, Владико Отче, ти вивів свій народ з Єгипту міцною рукою і зробив собі ім’я, що триває донині, — ми згрішили, ми чинили зло. ¹⁶Владико Отче, заради всіх твоїх праведних діл відверни твій гнів і лють від твого міста Єрусалима, твоєї святої гори, — бо наші гріхи і беззаконня наших предків зробили Єрусалим і твій народ ганьбою для всіх навколо нас.

¹⁷Тепер, наш Отче, почуй молитву і благання твого слуги, і яви сяйво твого обличчя на твоє спустошене святилище, заради самого себе, Владико Отче. ¹⁸Прихили твоє вухо до нас, Отче мій, і почуй; розплющ твої очі, поглянь на наші руїни і на місто, що зветься твоїм ім’ям. Ми складаємо наші благання перед тобою не заради нашої праведності, а заради твого великого милосердя. ¹⁹Владико Отче, почуй! Владико Отче, прости! Владико Отче, зваж і дій! Не зволікай, заради тебе, Отче мій, бо твоє місто і твій народ носять твоє ім’я.»

Отець посилає Гавриїла з відповіддю

²⁰Коли я ще говорив, молився, визнавав свій гріх і гріх мого народу Ізраїля, складаючи своє благання перед моїм Отцем за святу гору мого Отця, ²¹коли я ще молився, Гавриїл, той чоловік, якого я бачив раніше у видінні, долинув до мене, швидко летячи, десь у час вечірньої жертви. ^a a v21 Вечірню жертву приносили близько третьої години пополудні.

²²Він напоумив мене, говорячи зі мною й кажучи: «Даниїле, я оце вийшов, щоб дати тобі мудрість і розуміння. ²³Щойно почалися твої благання, вийшло слово, і я прийшов сповістити тобі, бо ти дуже улюблений. Тож зваж слово і зрозумій видіння:

²⁴„Сімдесят тижнів визначено для твого народу і твого святого міста: щоб покласти край беззаконню, покінчити з гріхом, спокутувати провину, привести вічну праведність, запечатати видіння і пророка та помазати найсвятіше місце. ^b b v24 «Сімдесят тижнів» передає єврейський вислів, що означає сімдесят періодів по сім, — імовірно, 490 років загалом.

²⁵Тож знай і зрозумій: від часу, коли вийде наказ відновити і відбудувати Єрусалим, до приходу Помазаника — Ісуса, Володаря, — буде сім тижнів і шістдесят два тижні. Його буде відбудовано з вулицями і ровом, але в тривожні часи. ²⁶А після шістдесяти двох тижнів Помазаника — Ісуса — буде відтято, і він не матиме нічого. Народ володаря, що має прийти, зруйнує місто і святилище. Його кінець прийде, мов повінь, і до кінця буде війна; спустошення визначені. ²⁷Він підтвердить заповіт із багатьма на один тиждень; а посеред тижня припинить жертву і приношення. На крилі храму він поставить гидоту, що спричиняє спустошення, аж доки визначений кінець виллється на спустошника.“»