Даниїл 10

10 ¹Третього року Кіра, царя Персії, Даниїлові, якого звали Валтасаром, було відкрито послання — правдиве, про велику війну. Він зрозумів його й осягнув це видіння.

²У ті дні я, Даниїл, тужив три повні тижні. ³Я не їв смачної їжі; ні м’ясо, ні вино не торкалися моїх уст; і зовсім не намащувався олією, доки не минули три тижні.

⁴Двадцять четвертого дня першого місяця я стояв на березі великої річки — Тигру. ⁵Я підвів очі й побачив чоловіка в льняному вбранні, оперезаного поясом зі щирого золота з Уфазу. ^a a v5 Ця осяйна постать у льняному вбранні описана дуже подібно до воскреслого Ісуса в Об’явленні 1, і багато хто в церкві вважав їх однією й тією ж особою. ⁶Тіло його — мов берил, обличчя — наче блискавка, очі — мов полум’яні смолоскипи, руки та ноги — як начищена бронза, а звук його слів — наче гомін великого натовпу.

⁷Тільки я, Даниїл, бачив це видіння; люди, що були зі мною, не бачили його, але великий жах напав на них, і вони повтікали та поховалися. ⁸Залишившись сам, я бачив це велике видіння. Не лишилося в мені сили; обличчя моє смертельно зблідло, і я геть знесилів. ⁹Потім я почув його слова, і, почувши їх, упав долілиць на землю в глибокому сні.

¹⁰Раптом рука торкнулася мене й підняла мене, тремтячого, на руки та коліна. ¹¹Він сказав мені: «Даниїле, муже, щиро улюблений, зрозумій слова, які я говорю тобі; підведися, бо я тепер посланий до тебе». Коли він промовив до мене це слово, я встав, тремтячи.

¹²Він сказав мені: «Не бійся, Даниїле. Від першого дня, коли ти прихилив своє серце, щоб зрозуміти, і впокорився перед своїм Отцем, твої слова були почуті, і я прийшов через твої слова. ¹³Але князь перського царства протистояв мені двадцять один день; тоді Михаїл, один із головних князів, прийшов мені на допомогу, бо я залишився там із царями Персії. ^b b v13 Ці «князі» — ангельські істоти: Михаїл — великий архангел, який охороняє народ Даниїла, а «князь Персії» — ворожа духовна сила, що стоїть за земним царством. ¹⁴Я прийшов, щоб допомогти тобі зрозуміти майбутнє твого народу в прийдешні дні, бо це видіння стосується днів, що ще попереду».

¹⁵Коли він промовляв до мене ці слова, я опустив своє обличчя до землі й не міг говорити. ¹⁶Тоді хтось, подібний до людини, торкнувся моїх уст. Я відкрив свої уста й почав говорити. Я сказав тому, хто стояв переді мною: «Мій володарю, це видіння сповнило мене болем, і не лишилося в мені сили. ¹⁷Як же я, твій слуга, можу говорити з тобою, мій володарю? Не лишилося в мені сили, і подих завмер».

¹⁸І знову той, хто виглядав як людина, торкнувся мене й зміцнив мене. ¹⁹Він сказав: «Не бійся, дорогоцінний. Мир тобі; будь міцний, будь міцний!» Його слова зміцнили мене, і я сказав: «Говори, мій володарю, бо ти зміцнив мене».

²⁰Він сказав: «Чи знаєш ти, чому я прийшов до тебе? Тепер я повертаюся, щоб боротися з князем Персії; а коли я піду, прийде князь Греції. ²¹Але спершу я скажу тобі, що написано в Книзі Істини: ніхто не стоїть міцно зі мною проти них, окрім Михаїла, твого князя».