Ісус Навин 14

14 ¹Ось спадщини, які народ Ізраїлю одержав у Ханаані і які розподілили між ними священник Елеазар, Ісус, син Навина, та голови батьківських племен Ізраїлю. ²За жеребом, як наказав наш Отець через Мойсея, вони одержали свою спадщину — для дев’яти племен і половини племені. ³Бо Мойсей дав двом племенам і половині племені їхню спадщину по той бік Йордану, а левитам не дав спадщини серед них. ⁴Бо сини Йосипа становили два племені — Манасію та Єфрема. Левити не одержали частки в землі, лише міста для проживання з пасовищами для їхньої худоби та майна. ⁵Тож народ Ізраїлю зробив так, як наш Отець наказав Мойсеєві, і вони розділили землю.

Калев отримує обітницю Отця

⁶Сини Юди прийшли до Ісуса в Ґілґалі, і Калев, син Єфунни, кеніззеянин, сказав йому: «Ти знаєш, що наш Отець казав Мойсеєві, чоловікові нашого Отця, про тебе й мене в Кадеш-Барнеа. ⁷Мені було сорок років, коли Мойсей, слуга нашого Отця, послав мене з Кадеш-Барнеа розвідати землю, і я приніс йому звістку, як було в моєму серці. ⁸Але товариші-розвідники, що ходили зі мною, розтопили серця народу страхом, а я цілком пішов за своїм Отцем. ⁹Того дня Мойсей присягнув мені: „Поправді земля, якою ступала твоя нога, буде твоєю спадщиною і твоїх дітей навіки, бо ти повністю пішов за моїм Отцем.“

¹⁰І ось наш Отець зберіг мене живим сорок п’ять років, як і обіцяв, відтоді, як сказав це слово Мойсеєві, коли Ізраїль блукав у пустелі. І ось сьогодні мені вісімдесят п’ять років. ¹¹Сьогодні я такий самий сильний, як і того дня, коли Мойсей послав мене; моя сила тепер така ж, як була тоді, — для битви, для виходу й повернення. ¹²Тож дай мені цю гірську країну, про яку наш Отець говорив того дня. Ти ж чув тоді, що там були енакими, з великими укріпленими містами. Можливо, наш Отець буде зі мною, і я вижену їх, як він сказав.»

¹³Тоді Ісус благословив Калева, сина Єфунни, і дав йому Хеврон у спадщину. ¹⁴Так Хеврон став спадщиною Калева, сина Єфунни, кеніззеянина, аж до сьогодні, бо він цілком пішов за нашим Отцем, Богом Ізраїлю. ¹⁵Хеврон раніше називався Кіріят-Арба, бо Арба був найбільшою людиною серед енакимів. І земля відпочила від війни.