Єремія 27

27 ¹Коли Седекія, син Йосії, почав царювати над Юдеєю, було Єремії таке слово від нашого Отця:

²Так сказав мені наш Отець: Зроби собі ремені та ярмо й поклади їх собі на шию. ³Потім пошли звістку царям Едому, Моаву, Аммону, Тиру та Сидону через послів, що прибули в Єрусалим до Седекії, царя Юдеї.

⁴Накажи їм сказати своїм володарям: Так говорить Отець небесного воїнства: «Скажіть своїм володарям таке: ⁵Я сам створив землю, людей і тварин на її поверхні, своєю великою силою та простягнутою рукою, і даю її тому, кому вважаю за потрібне. ⁶Тепер Я віддав усі ці землі Навуходоносорові, цареві Вавилону, своєму слузі; навіть польових звірів Я віддав йому, щоб вони служили йому. ⁷Усі народи служитимуть йому, його синові та його онукові, доки не прийде час його власної землі; тоді багато народів і великих царів змусять його служити їм.»

⁸Але народ чи царство, що не служитиме Навуходоносорові, цареві Вавилону, і не підставить своєї шиї під його ярмо, той народ Я покараю мечем, голодом і моровицею, — каже наш Отець, — доки не знищу їх його рукою. ⁹«Тож не слухайте своїх пророків, ворожбитів, сновидців, віщунів чи чаклунів, які кажуть вам: „Ви не служитимете цареві Вавилону“.» ¹⁰Вони пророкують вам неправду, щоб віддалити вас від вашої землі; Я вижену вас, і ви загинете. ¹¹«Але народ, що підставить свою шию під ярмо царя Вавилону й буде служити йому, Я залишу на його власній землі, — каже наш Отець, — щоб він обробляв її та жив на ній.»

¹²Я сказав ті самі слова Седекії, цареві Юдеї: Підставте свої шиї під ярмо царя Вавилону, служіть йому та його народові — і будете жити. ¹³Навіщо вам і вашому народові вмирати від меча, голоду та моровиці, як сказав наш Отець про народ, що не служитиме цареві Вавилону?

¹⁴Не слухайте пророків, які кажуть вам: „Ви не служитимете цареві Вавилону“, бо вони пророкують вам неправду. ¹⁵Я не посилав їх, — каже наш Отець, — а вони пророкують неправду в Моє ім’я, тож Я вижену вас, і ви загинете — ви та пророки, що пророкують вам.

¹⁶Потім я сказав священникам і всьому цьому народові: Так говорить наш Отець: Не слухайте своїх пророків, які пророкують: „Ось, посуд з дому нашого Отця незабаром повернуть з Вавилону“ — вони пророкують вам неправду. ¹⁷Не слухайте їх. Служіть цареві Вавилону — і будете жити. Навіщо цьому місту ставати руїною?

¹⁸Але якщо вони пророки і слово нашого Отця з ними, нехай благають Отця небесного воїнства, щоб посуд, що залишився в його домі, у домі царя Юдеї, та в Єрусалимі, не потрапив до Вавилону. ¹⁹Бо так говорить Отець небесного воїнства про стовпи, про Море, про підставки та про решту посуду, що залишився в цьому місті, ^a a v19 Тут «Море» — це не водойма, а величезна бронзова чаша, що стояла на подвір’ї храму, якою священники користувалися для омивання.

²⁰якого не забрав Навуходоносор, цар Вавилону, коли виселяв Єхонію, сина Єгоякима, царя Юдеї, з Єрусалима до Вавилону разом з усіма вельможами Юдеї та Єрусалима,

²¹так, ось що говорить Отець небесного воїнства про посуд, що залишився в домі нашого Отця, у домі царя Юдеї, та в Єрусалимі:

²²Їх віднесуть до Вавилону, і будуть вони там до того дня, коли Я прийду по них, — каже наш Отець. — Тоді Я поверну їх і знову встановлю на цьому місці.