1 Самуїла 6

6 ¹Ковчег нашого Отця залишався на филистимській землі сім місяців. ²Филистимляни покликали жерців і ворожбитів: «Що нам робити з ковчегом Господа? Скажіть нам, як повернути його на своє місце».

³Ті відповіли: «Якщо ви відсилаєте ковчег Бога Ізраїлю, не відсилайте його порожнім, а неодмінно поверніть йому жертву за провину. Тоді ви одужаєте й дізнаєтеся, чому його рука не відступила від вас».

⁴«Яку ж жертву за провину маємо йому повернути?» — запитали вони. Ті відповіли: «П’ять золотих наростів і п’ять золотих мишей за числом филистимських володарів, бо та сама пошесть вразила всіх вас і ваших володарів».

⁵Зробіть зображення своїх наростів і мишей, що спустошують землю, і віддайте славу Богові Ізраїлю. Можливо, він підніме свою руку з вас, ваших богів і вашої землі. ⁶«Навіщо ж вам робити жорстокими свої серця, як це зробили Єгипет і фараон? Хіба вони, після того як він суворо повівся з ними, не відпустили врешті народ своєю дорогою?»

⁷Тож тепер візьміть новий віз і дві дійні корови, які ще не були в ярмі. Запряжіть корів у віз, а їхніх телят заберіть від них і замкніть у загоні. ⁸Візьміть ковчег Господа, поставте його на віз, а золоті речі, які повертаєте йому як жертву за провину, покладіть у скриню поряд із ним. Тоді відішліть його. ⁹«Пильнуйте: якщо він піде дорогою до своєї землі, до Бет-Шемеша, то це він навів на нас це велике лихо. А якщо ні, то знатимемо, що не його рука вразила нас — це був випадок».

¹⁰Люди так і зробили: взяли дві дійні корови, прив’язали їх до воза, а телят замкнули вдома. ¹¹Вони поставили на віз ковчег нашого Отця і скриню із золотими мишами та зображеннями своїх наростів. ¹²Корови пішли прямо до Бет-Шемеша, тримаючись однієї дороги й мукаючи, не повертаючи ні праворуч, ні ліворуч. А филистимські володарі йшли за ними аж до межі Бет-Шемеша. ¹³Жителі Бет-Шемеша, які жали пшеницю в долині, підвели очі, побачили ковчег і зраділи, що бачать його. ¹⁴Віз дійшов до поля Ісуса в Бет-Шемеші й зупинився біля великого каменя. Люди порубали дерево воза й принесли корів у всепалення нашому Отцеві. ¹⁵Левіти зняли ковчег нашого Отця і скриню, що стояла поряд із ним, зі золотими речами, та поставили їх на великий камінь. Того дня жителі Бет-Шемеша принесли всепалення й жертви нашому Отцеві. ¹⁶П’ять филистимських володарів побачили все це й того ж дня повернулися до Екрона. ¹⁷А золоті нарости, які филистимляни повернули нашому Отцеві як жертву за провину, були такі: по одному за Ашдод, Газу, Ашкелон, Гат і Екрон. ¹⁸А золотих мишей було за числом усіх филистимських міст, що належали п’ятьом володарям, — як укріплених міст, так і відкритих сіл. Великий камінь, на який поставили ковчег нашого Отця, і донині стоїть свідком на полі Ісуса з Бет-Шемеша. ¹⁹Але наш Отець уразив деяких жителів Бет-Шемеша за те, що вони зазирнули в ковчег заповіту, і вбив сімдесят із них. І народ журився, бо він вразив їх таким великим ударом. ²⁰Жителі Бет-Шемеша сказали: «Хто може встояти перед нашим Отцем, цим святим Богом? І до кого піде ковчег від нас?»

²¹Вони послали вісників до жителів Кір’ят-Єаріма: «Филистимляни повернули ковчег нашого Отця. Прийдіть і заберіть його до себе».