1 Самуїла 5

5 ¹Филистимляни захопили ковчег нашого Отця й принесли його з Евен-Езера до Ашдода. ²Филистимляни взяли ковчег нашого Отця, внесли його до храму Дагона й поставили поряд із Дагоном. ³Коли мешканці Ашдода встали рано-вранці наступного дня, Дагон лежав долілиць на землі перед ковчегом нашого Отця. Вони взяли Дагона й поставили його на місце. ⁴Коли вони встали рано-вранці наступного дня, Дагон знову лежав долілиць на землі перед ковчегом нашого Отця. Цього разу його голова й обидві руки лежали відбиті на порозі; залишився тільки тулуб. ⁵Тому й донині жерці Дагона та всі, хто входить до храму Дагона в Ашдоді, не наступають на поріг Дагона. ⁶Рука нашого Отця тяжко налягла на мешканців Ашдода. Він спустошив їх і вразив наривами — Ашдод і його околиці. ⁷Коли мешканці Ашдода побачили це, вони сказали: «Ковчег Бога Ізраїля не повинен залишатися в нас, бо рука його тяжка над нами й над Дагоном, нашим богом». ⁸Вони скликали всіх правителів филистимлян і запитали: «Що нам робити з ковчегом Бога Ізраїля?» «Перенесіть ковчег Бога Ізраїля до Гата», — відповіли ті. І перенесли ковчег Бога Ізраїля туди.

⁹Після того, як вони перенесли його, рука нашого Отця звернулася й проти того міста, викликавши дуже велике сум’яття. Він вразив його мешканців, малих і великих, і на них повиступали нариви. ¹⁰Тож вони відіслали ковчег нашого Отця до Екрона. Та щойно він прибув, мешканці Екрона закричали: «Принесли до нас ковчег Бога Ізраїля, щоб повбивати нас і наш народ!»

¹¹Тож вони зібрали всіх правителів филистимлян і сказали: «Відішліть ковчег Бога Ізраїля геть, нехай повернеться на своє місце, щоб не повбивав нас і наш народ». Смертельне сум’яття охопило все місто; рука нашого Отця тяжко налягла там. ¹²А ті, що не померли, були вражені наривами, і волання міста про допомогу піднялося до неба.