Отець оновлює Свій народ у Ґілґалі
Перед будь-якою битвою — пауза. Нове покоління обрізують і залишають у таборі, доки не загоїться, святкують Пасху, а манна припиняється того дня, коли вони їдять плоди самої землі. Тоді чоловік з оголеним мечем каже Ісусові Навину, що він — вождь війська нашого Отця.
5 1Коли всі аморейські царі на захід від Йордану та всі ханаанські царі вздовж моря почули, що наш Отець висушив води Йордану перед Ізраїлем, доки вони не перейшли, серця їхні розтанули, і не стало в них більше духу через Ізраїль.
2Того часу наш Отець сказав Ісусові Навину: «Зроби собі кремінні ножі й знову обріж ізраїльтян, удруге».
3І зробив Ісус Навин кремінні ножі та обрізав синів Ізраїля при Ґів'ат-Гааралоті, Пагорбі крайніх плотей. 4Ось чому Ісус Навин обрізав їх: увесь народ, що вийшов з Єгипту, — чоловіки, усі воїни, — повмирали в пустелі дорогою, після того як вийшли з Єгипту. 5Усі, хто вийшов, були обрізані, але ті, що народилися в пустелі дорогою з Єгипту, не були обрізані. 6Сини Ізраїля сорок років ходили пустелею, аж поки не вимер увесь народ — воїни, що вийшли з Єгипту, — бо не слухалися голосу нашого Отця. Їм наш Отець поклявся, що не дасть їм побачити землю, яку присягнув їхнім батькам дати нам, землю, що тече молоком і медом. 7Замість них Він виростив їхніх дітей, і їх обрізав Ісус Навин, бо вони були необрізані, адже не обрізали їх дорогою. 8Коли весь народ було обрізано, вони лишалися в таборі, доки не загоїлися.
9Тоді наш Отець сказав Ісусові Навину: «Сьогодні Я відкотив від вас ганьбу Єгипту». Тому те місце зветься Ґілґал аж до сьогодні.
10Ізраїльтяни, отаборившись у Ґілґалі, справили Пасху чотирнадцятого дня місяця, увечері, на рівнинах Єрихона. 11Наступного дня після Пасхи, того самого дня, вони їли плоди тієї землі: прісний хліб і смажене зерно. 12Манна перестала падати наступного дня, після того як вони поїли плодів землі. Не стало більше манни в ізраїльтян; того року вони їли врожай Ханаану.
Вождь війська Отцевого
13Коло Єрихона Ісус Навин звів очі й побачив чоловіка, що стояв перед ним з оголеним мечем у руці. Він підійшов і запитав його: «Ти за нас чи за наших ворогів?»
14«Ні, — відповів той. — Я тепер прийшов як вождь війська нашого Отця». Ісус Навин упав обличчям до землі, вклоняючись, і сказав: «Що каже мій пан своєму слузі?»
15Вождь війська нашого Отця сказав Ісусові Навину: «Скинь взуття з ніг своїх, бо місце, на якому ти стоїш, святе». І Ісус Навин так і зробив.
