Ісус Навин 4

4 ¹Коли весь народ закінчив переходити Йордан, наш Отець сказав Ісусові Навину:

²«Візьми дванадцятьох чоловіків з народу, по одному чоловікові від кожного племені. ³Накажи їм: „Візьміть дванадцять каменів звідси, із середини Йордану, з того місця, де непорушно стояли ноги священників; перенесіть їх із собою й покладіть у таборі, де ночуватимете цієї ночі“.»

⁴Тож Ісус Навин покликав дванадцятьох чоловіків, призначених із синів Ізраїлю, по одному від кожного племені. ⁵Він сказав їм: «Перейдіть перед ковчегом вашого Отця на середину Йордану, і нехай кожен із вас візьме по каменю та понесе його на своєму плечі — по одному на кожне плем’я синів Ізраїлю, ⁶щоб це було знаком серед вас. Коли згодом ваші діти запитають: „Що означають для вас ці камені?“, ⁷скажіть їм: води Йордану спинилися перед ковчегом заповіту нашого Отця. Коли він переходив Йордан, води Йордану спинилися. Ці камені будуть пам’яткою для народу Ізраїлю навіки».

⁸Ізраїльтяни зробили так, як наказав Ісус Навин: узяли дванадцять каменів із середини Йордану, по одному на кожне плем’я Ізраїлю, як наш Отець сказав Ісусові Навину, перенесли їх до свого табору й поклали там. ⁹Ісус Навин також поставив дванадцять каменів посеред Йордану, на тому місці, де стояли ноги священників, що несли ковчег заповіту; вони залишаються там донині. ¹⁰Священники, що несли ковчег, стояли посеред Йордану, доки не сповнилося все, що наш Отець наказав Ісусові Навину переказати народові, — саме так, як Мойсей наказав Ісусові Навину. І народ швидко перейшов. ¹¹Коли весь народ закінчив переходити, ковчег нашого Отця та священники перейшли перед народом. ¹²Сини Рувима, сини Ґада та половина племені Манасії перейшли озброєними перед народом Ізраїлю, як сказав їм Мойсей. ¹³Близько сорока тисяч, озброєних до бою, перейшли перед нашим Отцем на війну, на рівнини Єрихона. ¹⁴Того дня наш Отець звеличив Ісуса Навина в очах усього Ізраїлю; і шанували його, як шанували Мойсея, усе його життя.

¹⁵Тоді наш Отець сказав Ісусові Навину:

¹⁶«Накажи священникам, що несуть ковчег свідоцтва, вийти з Йордану».

¹⁷Тож Ісус Навин наказав священникам: «Вийдіть із Йордану». ¹⁸Коли священники, що несли ковчег заповіту нашого Отця, вийшли із середини Йордану й ноги їхні ступили на суходіл, води Йордану повернулися на своє місце й залили всі свої береги, як і раніше.

¹⁹Народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця й отаборився в Ґілґалі, на східному краю Єрихона. ²⁰А ті дванадцять каменів, які взяли з Йордану, Ісус Навин поставив у Ґілґалі. ²¹Він сказав ізраїльтянам: «У майбутні дні, коли ваші діти запитають своїх батьків: „Що означають ці камені?“, ²²розкажіть своїм дітям: „Ізраїль перейшов цей Йордан по суходолу“. ²³Бо ваш Отець висушив води Йордану перед вами, доки ви не перейшли, так само, як ваш Отець висушив Червоне море перед нами, доки ми не перейшли, ²⁴щоб усі народи землі знали, що рука нашого Отця могутня, і щоб ви завжди шанували вашого Отця».