Єзекіїль 3

3 ¹Він сказав мені: «Сину людський, їж те, що знайдеш. З’їж цей сувій, а потім іди й говори до дому Ізраїлевого».

²Тож я розкрив свої уста, і він дав мені з’їсти цей сувій.

³Він сказав мені: «Сину людський, нагодуй свій шлунок і наповни своє нутро цим сувоєм, який я даю тобі». І я з’їв його, і в устах моїх він був солодкий, мов мед.

⁴Потім він сказав мені: «Сину людський, іди до дому Ізраїлевого й передай їм мої слова.

⁵Бо ти посланий не до народу з незрозумілою мовою та важким говором, а до дому Ізраїлевого, ⁶не до численних народів з незрозумілою мовою та важким говором, слів яких ти не розумієш. Справді, якби я послав тебе до них, вони послухали б тебе. ⁷Та дім Ізраїлів не захоче слухати тебе, бо вони не хочуть слухати мене; адже весь дім Ізраїлів твердолобий і впертий серцем. ⁸Ось я зробив твоє обличчя таким же твердим, як їхні обличчя, а твоє чоло таким же твердим, як їхні чола. ⁹Я зробив твоє чоло, мов наждак, твердішим за кремінь. Не бійся їх і не лякайся їхніх поглядів, бо вони — бунтівний дім».

¹⁰Він сказав мені: «Сину людський, прийми в своє серце всі мої слова, які я говорю тобі, і слухай їх своїми вухами. ¹¹Іди до вигнанців, до свого народу, і говори до них. Скажи їм: „Так говорить Владичний Отець“, — чи вони слухатимуть, чи відмовляться слухати».

¹²Потім Дух нашого Отця підняв мене, і я почув позаду себе гучний шум: «Благословенна слава нашого Отця з місця його перебування!» ¹³шум крил живих істот, що торкалися одне одного, і шум коліс поряд з ними — шум гучного гуркоту. ¹⁴Дух підняв мене й поніс, і я йшов у гіркоті, і дух мій палав у мені, а рука нашого Отця була міцно на мені. ¹⁵Я прийшов до вигнанців у Тел-Авів, біля каналу Хевар, і сидів там серед них, приголомшений, сім днів.

Отець настановляє сторожа

¹⁶Через сім днів було до мене слово нашого Отця:

¹⁷«Сину людський, я настановив тебе сторожем для дому Ізраїлевого. Коли почуєш слово з моїх уст, застережи їх від мене. ¹⁸Якщо я скажу злочинцеві: „Ти неодмінно помреш“, — а ти не застережеш його й не промовиш, щоб відвернути злочинця від його злого шляху й зберегти йому життя, той злочинець помре за свій гріх, але я зажадаю його крові з твоєї руки.

¹⁹Але якщо ти застережеш злочинця, а він не відвернеться від свого зла та свого злого шляху, він помре за свій гріх, а ти врятуєш своє життя.

²⁰Знову ж, коли праведник відвернеться від своєї праведності й чинитиме зло, і я покладу перед ним камінь спотикання, він помре. Оскільки ти не застеріг його, він помре за свій гріх, і його праведні вчинки будуть забуті, а я зажадаю його крові з твоєї руки. ²¹Але якщо ти застережеш праведника, щоб він не грішив, і він не згрішить, він житиме, бо прислухався до застереження, а ти врятуєш своє життя».

²²Там була на мені рука нашого Отця, і він сказав мені: «Встань, вийди в долину, і там я говоритиму з тобою».

²³Тож я встав і вийшов у долину, і там стояла слава нашого Отця, подібна до слави, яку я бачив біля каналу Хевар, і я впав долілиць.

²⁴Дух увійшов у мене, поставив мене на ноги, заговорив до мене й сказав: «Іди, зачинися у своєму домі. ²⁵А ти, сину людський, ось накладуть на тебе мотузки та зв’яжуть тебе ними, щоб ти не міг виходити між людей.

²⁶Я приклею твій язик до піднебіння, і ти станеш німим, неспроможним докоряти їм, бо вони — бунтівний дім. ²⁷Але коли я говоритиму з тобою, я відкрию твої уста, і ти скажеш їм: „Так говорить Владичний Отець“. Хто хоче слухати — нехай слухає; а хто відмовляється — нехай відмовляється, бо вони — бунтівний дім».