Повторення Закону 22

22 ¹Не дивися байдуже, як блукає віл чи вівця твого брата; неодмінно поверни їх твоєму братові. ²Якщо ж твій брат не живе поблизу або ти не знаєш його, забери тварину до свого дому й тримай її, доки він не прийде по неї, а тоді повернеш йому. ³Так само вчини з його ослом, так само з його одягом, так само з усім, що загубить твій брат, а ти знайдеш; ти не смієш оминати цього байдуже. ⁴Не дивися байдуже, як осел чи віл твого брата впав на дорозі; неодмінно допоможи йому підняти тварину.

⁵Жінка не повинна вдягати чоловічого одягу, а чоловік — жіночого, бо кожен, хто чинить таке, огидний твоєму Отцеві.

⁶Якщо дорогою трапиться тобі пташине гніздо на якомусь дереві чи на землі з пташенятами або яйцями, а мати сидить на пташенятах чи на яйцях, не бери матері разом із молодими. ⁷Неодмінно відпусти матір, а молодих візьми собі, щоб було тобі добре й щоб довгими були твої дні.

⁸Коли будуватимеш новий дім, зроби поруччя на даху, щоб не впала кров на твій дім, якщо хтось упаде з нього.

⁹Не засівай свого виноградника двома видами насіння, бо інакше пропаде весь урожай — і посіяне насіння, і плід виноградника. ¹⁰Не ори волом і ослом, запряженими разом. ¹¹Не вдягай одягу з вовни та льону, зітканих разом.

¹²Поший китиці на чотирьох кінцях плаща, що його носиш.

Шанування шлюбного заповіту

¹³Якщо чоловік візьме жінку і, переспавши з нею, зненавидить її, ¹⁴і закине їй ганебну поведінку, зневаживши її добре ім’я, кажучи: «Я взяв цю жінку, але коли зблизився з нею, не знайшов доказів її дівоцтва», ¹⁵тоді батько й мати дівчини нехай візьмуть і винесуть докази її дівоцтва до старійшин міста, до брами. ¹⁶І скаже батько дівчини старійшинам: «Я віддав свою дочку цьому чоловікові за дружину, а він зненавидів її. ¹⁷Ось тепер він закинув їй ганебну поведінку, кажучи: „Я не знайшов доказів дівоцтва твоєї дочки“. Але ось доказ дівоцтва моєї дочки». Тоді розстелять тканину перед старійшинами міста. ¹⁸Тоді старійшини того міста нехай візьмуть того чоловіка й покарають його, ¹⁹і накладуть на нього пеню — близько річного заробітку сріблом — і віддадуть її батькові дівчини, бо він зневажив добре ім’я незайманої дівчини Ізраїля. Вона залишиться його дружиною, і він не зможе розлучитися з нею доти, доки живе.

²⁰Але якщо звинувачення правдиве і не знайдеться доказів дівоцтва дівчини, ²¹нехай приведуть дівчину до входу в дім її батька, і мешканці її міста заб’ють її камінням на смерть за те, що вона вчинила ганебне в Ізраїлі, розпутствуючи в домі свого батька. Вигуби зло з-поміж себе.

²²Якщо застануть чоловіка, що лежить із чужою дружиною, нехай помруть обоє — чоловік, що лежав з нею, і жінка. Вигуби зло з Ізраїлю. ²³Якщо буде дівчина, незаймана, заручена з чоловіком, а інший чоловік зустріне її в місті й переспить із нею, ²⁴виведіть обох до брами того міста й каменуйте їх на смерть: дівчину за те, що не кричала про допомогу в місті, а чоловіка за те, що збезчестив дружину свого ближнього. Викорени зло з-поміж себе. ²⁵Але якщо чоловік зустріне заручену дівчину в полі, схопить її й ляже з нею, то помре лише він один. ²⁶Дівчині ж не роби нічого, бо немає на ній гріха, вартого смерті. Ця справа подібна до того, як людина нападає на свого ближнього й убиває його: ²⁷адже він зустрів її в полі, і заручена дівчина кричала, та ніхто не врятував її. ²⁸Якщо чоловік зустріне незаручену незайману дівчину, схопить її, ляже з нею, і їх викриють, ²⁹то чоловік, що переспав з нею, дасть батькові дівчини близько піврічного заробітку сріблом; вона стане його дружиною, бо він збезчестив її, і він не зможе розлучитися з нею все своє життя. ³⁰Чоловік не повинен брати за дружину жінку свого батька; він не повинен безчестити подружнього ложа свого батька.