Повторення Закону 21

21 ¹Якщо на землі, яку твій Отець дає тобі у володіння, знайдуть у полі вбитого, що лежить, а ніхто не знає, хто його вбив, ²то нехай вийдуть твої старійшини та судді й виміряють відстань до міст, що навколо вбитого. ³Старійшини міста, найближчого до вбитого, нехай візьмуть телицю, якою ще не працювали й не впрягали в ярмо, ⁴і нехай старійшини того міста приведуть телицю до долини з проточною водою, яку ще не орали й не засівали, і там, у долині, скрутять їй шию. ⁵Нехай підійдуть священники, сини Левія, бо твій Отець обрав їх, щоб служили йому й благословляли в ім’я нашого Отця; їхнім словом вирішується кожна суперечка та кожне побиття. ⁶Усі старійшини того міста, найближчого до вбитого, нехай умиють руки над телицею зі скрученою шиєю в долині ⁷і нехай заявлять: «Руки наші не пролили цієї крові, й очі наші не бачили цього. ⁸Очисти народ твій, Ізраїль, Отче наш, якого ти викупив; не клади невинної крові серед народу твого, Ізраїлю. Тоді та кров буде їм спокутувана.» ^a a v8 Обряд із телицею дозволяв найближчому місту прилюдно заявити про свою невинність і просити в Бога спокути за нерозкрите вбивство на цій землі. ⁹Так ти очистиш себе від провини за невинну кров, коли робитимеш те, що справедливе в очах нашого Отця.

Полонянка, взята за дружину

¹⁰Коли ти вийдеш на війну проти своїх ворогів, і наш Отець віддасть їх у твої руки, і ти візьмеш полонених, ¹¹і серед полонених побачиш вродливу жінку, і забажаєш її, і захочеш узяти її собі за дружину, ¹²то приведи її до свого дому, і нехай вона поголить голову й обітне нігті. ¹³Нехай вона зніме свій одяг полонянки, живе у твоєму домі й оплакує свого батька та матір цілий місяць. Потім ти зможеш увійти до неї як чоловік, і вона стане твоєю дружиною. ¹⁴Якщо ж вона тобі більше не до вподоби, відпусти її, куди вона захоче. Не продавай її за срібло й не поводься з нею як з рабинею, бо ти принизив її.

Спадок первородного сина

¹⁵Якщо чоловік має дві дружини — одну улюблену, а другу нелюбу — і обидві народять йому синів, але первісток буде від нелюбої дружини, ^b b v15 Тут «нелюба» означає просто менш любима — дружина, що посідає друге місце в любові, а не та, яку зневажають. ¹⁶то коли він передаватиме синам у спадок своє майно, він не може зробити первородним сина улюбленої дружини замість сина нелюбої, справжнього первістка. ¹⁷Навпаки, він має визнати первородним сина своєї нелюбої дружини, даючи йому подвійну частку з усього, що має; бо той є первістком його сили — йому належить право первородства.

Впертий і непокірний син

¹⁸Якщо хтось має впертого й непокірного сина, який не слухається ні батька, ні матері й не зважає на них, коли вони карають його, ¹⁹то нехай батько його та мати візьмуть його й приведуть до старійшин, до брами його міста, ²⁰і скажуть старійшинам його міста: «Цей наш син упертий і непокірний, він не слухається нас — ненажера й п’яниця.» ²¹Тоді всі мешканці його міста нехай закидають його камінням на смерть. Викорени зло з-поміж себе, і весь Ізраїль почує й злякається.

Проклятий кожен, хто повішений на дереві

²²Якщо хтось вчинив гріх, вартий смерті, і його стратять, і ти повісиш його на дереві, ²³не залишай його тіла на дереві на ніч, а поховай його того ж дня, бо кожен, хто повішений на дереві, проклятий нашим Отцем. Не опоганюй своєї землі, яку твій Отець дає тобі в спадок. ^c c v23 Павло каже нам, що Ісус став прокляттям за нас, повиснувши на дереві, щоб благословення Отця могло досягти кожного — Галатів 3:13.