Рік звільнення, установлений Отцем
Кожного сьомого року борги прощаються, і закон точно називає спокусу: відмовити в позиці, бо рік прощення близько. Відкривай руку широко. Звільнені слуги йдуть забезпеченими, а не з порожніми руками, бо ти був рабом у Єгипті, і твій Отець тебе викупив.
15 1Наприкінці кожних семи років ти маєш оголошувати звільнення від боргів. 2Ось як відбувається це звільнення: кожен позикодавець прощає позику, яку дав своєму ближньому. Він не стягуватиме боргу зі свого ближнього чи брата, бо твій Отець проголосив звільнення. a a v2 Кожного сьомого року борги між ізраїльтянами прощалися — це було регулярне оновлення, яке не давало бідності перерости в остаточну руїну. 3Від чужинця ти можеш вимагати сплати, але своєму братові прости те, що він тобі винен. 4Та не повинно бути серед вас бідних, бо твій Отець неодмінно поблагословить тебе в землі, яку твій Отець дає тобі у володіння як спадщину. 5Тільки якщо ти справді слухатимеш голос твого Отця, пильно виконуючи всю цю заповідь, яку я даю тобі сьогодні. 6Бо твій Отець поблагословить тебе, як і обіцяв тобі. Ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого; пануватимеш над багатьма народами, а над тобою не пануватиме ніхто.
7Якщо хтось із твоїх братів збідніє в якомусь місті на землі, яку дає тобі твій Отець, не роби свого серця черствим і не стискай руки перед своїм бідним братом. 8Навпаки, щедро відкрий йому свою руку й охоче позич йому стільки, скільки йому потрібно. 9Стережися, щоб підступна думка не наповнила твого серця: «Сьомий рік, рік звільнення, уже близько», — і щоб твоє око не стало злим проти твого бідного брата, і ти не дав би йому нічого. Він заволає до твого Отця проти тебе, і ти понесеш гріх. 10Давай йому щедро, і хай не засмучується твоє серце, коли ти даєш йому, бо за це твій Отець поблагословить тебе в усякій твоїй праці й у всьому, до чого докладеш свою руку. 11Оскільки бідні ніколи не переведуться на землі, я наказую тобі: щедро відкривай свою руку своєму братові, бідному й нужденному, у твоїй землі.
Звільнення слуг-євреїв
12Якщо твій брат, єврей чи єврейка, буде проданий тобі й прослужить тобі шість років, то сьомого року відпусти його від себе вільним. 13А коли відпускатимеш його на волю, не відсилай його з порожніми руками. 14Щедро обдаруй його зі своєї отари, зі свого току й чавила, як поблагословив тебе твій Отець. 15Пам’ятай, що ти був рабом у єгипетській землі, а твій Отець викупив тебе, — ось чому я сьогодні наказую тобі це. 16Але якщо він скаже тобі: «Не піду від тебе», — бо полюбив тебе й твій дім і добре йому з тобою, 17то візьми шило й проколи йому вухо до дверей — і він стане твоїм слугою навіки. Так само вчини й зі своєю служницею. 18Хай не здається тобі важким відпустити його на волю, бо за шість років він відробив удвічі більше, ніж наймит за свою платню. І твій Отець поблагословить тебе в усьому, що ти робитимеш.
Посвячення первістків худоби
19Присвячуй твоєму Отцеві кожного первородного самця зі своєї великої й дрібної худоби. Не запрягай у роботу первістка своєї великої худоби й не стрижи первістка своєї отари. 20Щороку ти та твій дім їстимете його перед твоїм Отцем на місці, яке вибере твій Отець. 21Але якщо воно матиме ваду — буде кульгаве чи сліпе, матиме будь-яку серйозну хибу, — не приноси його в жертву твоєму Отцеві. 22Їж його у своїх містах — нечистий і чистий разом, — як газель чи оленя. 23Тільки крові його не їж — вилий її на землю, як воду.