2 Хронік 25

25 ¹Амасія став царем у двадцять п’ять років і царював двадцять дев’ять років у Єрусалимі. Його матір’ю була Єгоаддана з Єрусалима. ²Він робив те, що правильне в очах нашого Отця, та не всім серцем. ³Коли царство міцно утвердилося за ним, він стратив слуг, які вбили його батька, царя.

⁴Але їхніх дітей він не скарав на смерть, як написано в Законі, книзі Мойсея, де наш Отець заповів: «Батьки не повинні вмирати за своїх дітей, ані діти за батьків; кожен умирає за свій власний гріх».

⁵Амасія зібрав Юду, розподілив їх за родами під орудою тисяцьких і сотників, по всій Юді та Веніамину. Він полічив тих, кому було двадцять років і більше: триста тисяч добірних мужів, здатних до війни, які володіли списом і щитом. ⁶Він також найняв сто тисяч хоробрих воїнів з Ізраїля приблизно за сім тисяч п’ятсот фунтів срібла. ⁷Чоловік нашого Отця прийшов до нього: «Царю, не дозволяй війську Ізраїля йти з тобою, бо наш Отець не з Ізраїлем — з усіма цими єфремлянами. ⁸Навіть якщо ти будеш хоробро воювати, наш Отець повалить тебе перед ворогом, бо наш Отець має силу допомогти або повалити».

⁹Амасія запитав чоловіка нашого Отця: «А як же з тими приблизно сімома тисячами п’ятистами фунтами срібла, які я дав військам Ізраїля?» Той відповів: «Наш Отець може дати тобі значно більше за це».

¹⁰Тож Амасія відіслав додому війська, які прийшли до нього з Єфрема. Вони палали гнівом проти Юди й повернулися додому розлючені.

¹¹Але Амасія набрався мужності, вивів свій народ до Соляної долини й убив десять тисяч мужів Сеїру. ¹²Мужі Юди також захопили десять тисяч живими, завели їх на вершину скелі й скинули вниз, і всі вони розбилися на шматки. ¹³Тим часом війська, які Амасія відіслав назад, не дозволивши їм приєднатися до битви, напали на міста Юди від Самарії до Бет-Горону, убили три тисячі людей і забрали багато здобичі.

¹⁴Після того, як Амасія переміг едомлян, він приніс богів народу Сеїру, поставив їх як своїх власних богів, кланявся їм і палив їм жертви. ¹⁵Тож гнів нашого Отця запалав проти Амасії, і він послав пророка, який запитав: «Чому ти шукаєш богів цього народу, які не змогли врятувати свій власний народ від твоєї руки?»

¹⁶Коли той говорив, цар сказав: «Хіба ми настановили тебе радником царя? Облиш! Навіщо тобі гинути?» Пророк замовк, але сказав: «Я знаю, що наш Отець вирішив знищити тебе, бо ти вчинив це й знехтував моєю порадою».

¹⁷Амасія, цар Юди, порадився зі своїми радниками, а тоді послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, царя Ізраїля: «Прийди, зустріньмося лицем у лице в битві».

¹⁸Йоаш, цар Ізраїля, відповів Амасії, царю Юди: «Будяк ливанський послав до кедра ливанського, кажучи: „Віддай свою дочку за дружину моєму синові“. Але дикий звір ливанський пройшов і витоптав того будяка. ¹⁹Ти сказав: „Ось, я переміг Едом“, і твоє серце запишалося, хвалячись. Залишайся вдома. Навіщо накликати біду й упасти — ти та Юда з тобою?»

²⁰Але Амасія не послухав — це було від нашого Отця, щоб видати їх за те, що вони шукали богів Едому. ²¹Тож Йоаш, цар Ізраїля, рушив угору, і він та Амасія, цар Юди, зійшлися в Бет-Шемеші, що в Юді. ²²Юда був розбитий Ізраїлем, і кожен утік до свого дому.

²³Йоаш, цар Ізраїля, захопив Амасію, царя Юди, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, привів його до Єрусалима й зруйнував його мур від Єфремової брами до Наріжної брами — близько шестисот футів. ²⁴Він узяв усе золото, срібло та речі, що знайшлися в домі нашого Отця під наглядом Овед-Едома, а також скарби палацу й заручників, і повернувся до Самарії.

²⁵Амасія, син Йоаша, цар Юди, жив ще п’ятнадцять років після смерті Йоаша, сина Єгоахаза, царя Ізраїля. ²⁶А решта діянь Амасії, від перших до останніх, хіба не записані в Книзі царів Юди та Ізраїля? ²⁷Відтоді, як Амасія відвернувся від нашого Отця, проти нього склали змову в Єрусалимі, і він утік до Лахіша. Але вони послали людей услід за ним туди й убили його. ²⁸Його привезли назад на конях і поховали з його предками в Місті Юди.