2 Хронік 26

26 ¹Тоді весь народ Юди зробив Уззію, якому було шістнадцять років, царем замість його батька Амації. ²Він відбудував Елот і повернув його Юді після того, як цар спочив зі своїми предками. ³Уззія став царем у шістнадцять років і царював п’ятдесят два роки в Єрусалимі. Його матір’ю була Єколія з Єрусалима. ⁴Він робив те, що було правильним в очах нашого Отця, так само, як робив його батько Амація. ⁵Він ревно шукав нашого Отця у дні Захарії, який навчав його боятися нашого Отця; і доки він шукав нашого Отця, він процвітав.

⁶Він вийшов і воював із филистимлянами, руйнуючи мури Ґата, Явне та Ашдода. Він збудував міста поблизу Ашдода та серед филистимлян. ⁷Наш Отець допоміг йому проти филистимлян, арабів із Ґур-Ваала та меунітів. ⁸Аммонітяни платили данину Уззії, і його слава сягнула кордону Єгипту, бо він став дуже могутнім. ⁹Уззія збудував вежі в Єрусалимі біля Кутової брами, Долинної брами та біля Виступу й укріпив їх. ^a a v9 Виступ був окремою виступаючою частиною міського муру Єрусалима, відмінною від названих брам. ¹⁰Він збудував вежі в пустелі й викопав багато водойм, бо мав великі стада на низовині та рівнині. Він утримував землеробів і виноградарів у горах та на родючих полях, бо любив землю. ¹¹Уззія мав військо навчених воїнів, які виходили на війну відділами, за переліком Єіела, писаря, та Маасеї, урядника, під началом Хананії, одного з царських воєначальників. ¹²Загальне число глав родів, які очолювали хоробрих воїнів, становило 2600. ¹³Під їхнім началом було військо з 307 500 воїнів, навчених воювати з великою силою, щоб допомагати цареві проти його ворогів. ¹⁴Уззія спорядив усе військо щитами, списами, шоломами, панцирами, луками та камінням для пращ. ¹⁵У Єрусалимі він зробив пристрої, винайдені вмілими майстрами, встановлені на вежах і кутах, щоб пускати стріли та кидати велике каміння. Його слава розійшлася далеко й широко, бо йому дивовижно допомагали, доки він не став могутнім.

Гординя Уззії та його загибель

¹⁶Коли Уззія став могутнім, його серце запишалося, що й призвело до його загибелі. Він став невірним нашому Отцеві, увійшовши до храму нашого Отця, щоб кадити на кадильному жертовнику. ¹⁷Азарія, священник, увійшов за ним, а з ним вісімдесят відважних священників нашого Отця. ¹⁸Вони стали проти царя Уззії, кажучи: «Не тобі, Уззіє, кадити нашому Отцеві, а священникам, нащадкам Аарона, посвяченим, щоб кадити. Вийди зі святилища; ти вчинив невірно, і це не принесе тобі честі від нашого Отця».

¹⁹Уззія розлютився. Коли він із кадильницею в руці, щоб кадити, лютував на священників, на його чолі проступила нечиста шкірна хвороба — там, перед священниками, у домі нашого Отця, біля кадильного жертовника. ²⁰Коли Азарія, головний священник, і всі священники повернулися до нього й побачили хворобу на його чолі, вони поспішно вивели його, та й сам він поспішав вийти, бо наш Отець уразив його. ²¹Цар Уззія хворів на цю хворобу до самої своєї смерті. Він жив в окремому домі, усе ще хворий, відлучений від дому нашого Отця. Його син Йотам керував палацом, правлячи народом землі.

²²Решту діянь Уззії, від перших до останніх, записав пророк Ісая, син Амоца. ²³Уззія спочив зі своїми предками, похований біля них на полі поховання, що належало царям, бо казали: «Він мав шкірну хворобу». Його син Йотам став царювати замість нього.