2 Хронік 24

24 ¹Йоашеві було сім років, коли він став царем, і сорок років він царював у Єрусалимі. Його мати, Цівія, була з Беер-Шеви. ²Йоаш робив те, що було правильним в очах нашого Отця, усі дні священника Єгояди. ³Єгояда вибрав йому двох дружин, і Йоаш мав синів та дочок.

⁴Через деякий час Йоаш поклав собі на серце відбудувати дім нашого Отця. ⁵Він зібрав священників і левитів та сказав їм: «Ідіть до міст Юдиних, щороку збирайте гроші з усього Ізраїлю, щоб відбудувати дім вашого Отця, — поспішіть». Але левити не поспішали. ⁶Цар покликав первосвященника Єгояду: «Чому ти не вимагав від левитів, щоб вони принесли податок із Юдеї та Єрусалима, який Мойсей, слуга нашого Отця, і громада встановили для Ізраїлю на намет свідчення?» ^a a v6 Намет свідчення був переносним святилищем Ізраїлю в пустелі — Скинією. ⁷Сини Аталії, тієї нечестивої жінки, вдерлися в дім нашого Отця й навіть використали всі святі речі дому нашого Отця для поклоніння Ваалам.

⁸За наказом царя зробили скриню й поставили її надворі, біля воріт дому нашого Отця. ⁹І оголосили в Юдеї та Єрусалимі, щоб приносили нашому Отцеві податок, який Мойсей, слуга нашого Отця, встановив для Ізраїлю в пустелі. ¹⁰Усі вельможі й увесь народ раділи, приносячи й опускаючи свої дари в скриню, аж поки вона наповнилася. ¹¹Щоразу, коли левити приносили скриню до царських урядовців і бачили, що в ній багато грошей, царський писар і урядовець первосвященника спорожняли її та повертали на її місце. Так щодня вони збирали багато грошей. ¹²Цар і Єгояда давали їх тим, хто працював над домом нашого Отця, а ті наймали каменярів і теслярів, щоб відбудувати його, а також майстрів по залізу та бронзі, щоб відновити дім нашого Отця. ¹³Робітники трудилися, і відбудова просувалася їхніми руками. Вони відновили дім нашого Отця до його первісного вигляду й зміцнили його. ¹⁴Коли закінчили, принесли решту грошей цареві та Єгояді, і зробили з них речі для дому нашого Отця: посуд для служіння та всепалень, чаші, золотий і срібний посуд. І постійно приносили всепалення в домі нашого Отця впродовж усього життя Єгояди.

¹⁵Єгояда постарів і наситився днями, а тоді помер; коли він помер, йому було сто тридцять років. ¹⁶Його поховали в Місті Давида серед царів, бо він чинив добро в Ізраїлі для нашого Отця та його дому.

Йоаш покидає нашого Отця після смерті Єгояди

¹⁷Після смерті Єгояди прийшли вельможі Юдеї й поклонилися цареві, і він послухав їх. ¹⁸Вони покинули дім нашого Отця, Бога своїх предків, і служили стовпам Ашери та ідолам, — тож гнів прийшов на Юдею та Єрусалим за цю провину. ¹⁹Та все ж наш Отець посилав до них пророків, щоб навернути їх до себе; ті застерігали їх, але вони не хотіли слухати.

²⁰Тоді Дух нашого Отця зійшов на Захарію, сина священника Єгояди. Він став перед народом і сказав: «Так говорить наш Отець: Чому ви порушуєте його заповіді? Вам не буде успіху — ви покинули його, тож і він покидає вас».

²¹Та вони змовилися проти нього й за наказом царя закидали його камінням у дворі дому нашого Отця. ²²Цар Йоаш забув про милість, яку виявив йому Єгояда, батько Захарії, і вбив його сина. А вмираючи, Захарія сказав: «Нехай наш Отець побачить це й відплатить за це».

Суд нашого Отця спадає на невірного Йоаша

²³На переломі року військо Араму напало на Йоаша, вдерлося в Юдею та Єрусалим, повбивало всіх вельмож народу, а всю їхню здобич відіслало цареві Дамаска. ²⁴Хоча військо Араму прийшло з невеликою кількістю людей, наш Отець віддав у їхні руки набагато більше військо, бо Юдея покинула нашого Отця, Бога своїх предків. Так на Йоаша впав суд.

²⁵Коли арамеї відійшли, залишивши його тяжко пораненим, його слуги змовилися проти нього за кров сина священника Єгояди й убили його на його ліжку. Він помер, і його поховали в Місті Давида, але не в царських гробницях. ²⁶Ось ті, що змовилися проти нього: Завад, син аммонітянки Шімеати, та Єгозавад, син моавітянки Шімріти. ²⁷Про його синів, про численні пророцтва проти нього й про відбудову дому нашого Отця написано в тлумаченні Книги царів. А замість нього зацарював його син Амація.