2 Хронік 23

23 ¹У сьомий рік Єгояда набрався мужності й уклав заповіт із сотниками — Азарією, сином Єрохама, Ізмаїлом, сином Єгоханана, Азарією, сином Оведа, Маасеєю, сином Адаї, та Елішафатом, сином Зіхрі. ²Вони пройшли по всій Юдеї, зібрали левитів з усіх її міст і голів родів Ізраїля та прийшли до Єрусалима. ³Уся громада уклала заповіт із царем у домі нашого Отця. Єгояда сказав їм: «Ось, син царя буде царювати, як наш Отець обіцяв про синів Давида. ⁴Зробіть так: третина з вас — священники й левити, що заступають у суботу, — будуть воротарями біля порогів. ⁵Третина — біля царського дому, третина — біля Воріт Основи, а весь народ — у дворах дому нашого Отця. ⁶Нехай ніхто не входить у дім нашого Отця, окрім священників і левитів, що служать; вони можуть входити, бо вони святі. А весь інший народ нехай пильнує сторожу нашого Отця. ⁷Левити мусять оточити царя, кожен зі зброєю в руці; а хто ввійде в дім, того слід скарати на смерть. Будьте з царем, куди б він не йшов і не приходив.»

⁸Левити й уся Юдея зробили все точно так, як наказав священник Єгояда. Кожен узяв своїх людей — тих, хто заступав на службу в суботу, разом із тими, хто сходив зі служби, — бо священник Єгояда не відпустив жодного з відділів. ⁹Священник Єгояда дав сотникам списи та великі й малі щити царя Давида, що зберігалися в домі нашого Отця. ¹⁰Він поставив увесь народ, кожного зі зброєю в руці, від південного боку храму до північного боку, навколо жертовника, храму й царя. ¹¹Вони вивели царського сина, поклали на нього корону, дали йому закон заповіту й настановили його царем. Єгояда та його сини помазали його й вигукнули: «Хай живе цар!» ^a a v11 Свідчення було копією закону заповіту нашого Отця, вкладеною в руки нового царя як знак того, що він царює під владою нашого Отця, а не своєю власною.

Дім нашого Отця виганяє царицю-узурпаторку

¹²Почувши гомін народу, що біг і славив царя, Аталія прийшла до них у дім нашого Отця. ¹³Вона глянула — а ось цар стоїть біля своєї колони при вході, а біля нього вельможі та сурмачі, і весь народ краю радіє й сурмить у сурми, і співці з музичними інструментами ведуть хвалу. Тоді Аталія роздерла свій одяг і закричала: «Зрада! Зрада!»

¹⁴Священник Єгояда покликав сотників, що стояли над військом, і сказав: «Виведіть її за лави; а хто піде за нею, того вбийте мечем». Бо священник сказав: «Не вбивайте її в домі нашого Отця». ¹⁵Вони схопили її; і коли вона дійшла до входу Кінської брами біля царського дому, там її вбили.

Єгояда відновлює заповіт і дім нашого Отця

¹⁶Тоді Єгояда уклав заповіт між собою, усім народом і царем, щоб вони були народом нашого Отця. ¹⁷Увесь народ пішов до храму Ваала й зруйнував його, порозбивав його жертовники та ідолів і вбив Маттана, Ваалового священника, перед жертовниками. ¹⁸Єгояда доручив нагляд за домом нашого Отця священникам-левитам, яких Давид призначив туди, щоб приносити цілопалення нашому Отцеві, як написано в законі Мойсея, з радістю та співом, як наказав Давид. ¹⁹Він поставив воротарів біля воріт дому нашого Отця, щоб не ввійшов ніхто, хто чимось нечистий. ²⁰Він узяв сотників, вельмож, правителів народу та весь народ краю і звів царя з дому нашого Отця, через Верхні ворота до царського дому, і посадив його на царський престол. ²¹Увесь народ краю радів, і місто заспокоїлося, бо Аталію вбили мечем.