Народ відвертається від свого Царя
Сини Самуїла беруть хабарі, тож старші просять царя, як у інших народів. Наш Отець каже Самуїлові, що відкинули його, а не Самуїла. Самуїл докладно пояснює, що візьме цар — синів, дочок, поля, десятину з усього, — а народ однаково каже «так».
8 1Коли Самуїл постарів, він поставив своїх синів суддями над Ізраїлем. 2Його первісток був Йоїл, а другий — Авія; вони були суддями у Вірсавії. 3Але сини не йшли його дорогами, а гналися за нечесною наживою, брали хабарі й перекручували правосуддя.
4Тоді зібралися всі старійшини Ізраїлю й прийшли до Самуїла в Раму. 5Вони сказали йому: «Ти вже старий, а твої сини не йдуть твоїми дорогами. Тож постав над нами царя, щоб правив нами, як в усіх народів». 6Самуїлові було прикро, коли вони сказали: «Дай нам царя, щоб правив нами», — і він помолився нашому Отцеві.
7Тоді наш Отець сказав Самуїлові: «Послухай народ в усьому, що вони тобі кажуть; бо не тебе вони відкинули, а мене відкинули як свого царя. 8Як від того дня, коли я вивів їх з Єгипту, й донині вони покидали мене, служачи іншим богам, — так чинять і з тобою. 9Тож послухай їх, але твердо застережи їх і розкажи їм, як правитиме їхній цар».
Самуїл застерігає про звичаї царя
10І переказав Самуїл усі слова нашого Отця народові, що просив у нього царя. 11Він сказав: «Ось як чинитиме цар, що царюватиме над вами: він забере ваших синів до своїх колісниць і вершників, щоб бігли перед ними. 12Він поставить собі тисяцьких і п’ятдесятників, одних — щоб орали його землю й жали його жниво, а інших — щоб робили його зброю та спорядження для колісниць. 13Він забере ваших дочок, щоб готували пахощі, варили страви й пекли хліб. 14Він забере ваші найкращі поля, виноградники й оливкові гаї та віддасть їх своїм слугам. 15Він братиме десятину з вашого зерна та виноградників, віддаючи її своїм вельможам і слугам. 16Він забере ваших рабів і рабинь, найкращих юнаків та ослів для своєї роботи. 17Він братиме десятину з вашої худоби, а ви самі станете його рабами. 18Коли настане той день, ви волатимете через царя, якого самі собі обрали, але наш Отець не відповість вам того дня».
19Та народ відмовився слухати Самуїла. Вони сказали: «Ні! Ми хочемо царя над собою, 20щоб і ми були, як усі народи, щоб наш цар правив нами, виводив нас і вів наші битви».
21Коли Самуїл почув усі слова народу, він переказав їх нашому Отцеві.
22Наш Отець сказав Самуїлові: «Послухай їх; постав їм царя». Тоді Самуїл сказав ізраїльтянам: «Ідіть, кожен до свого міста».
