1 Послання до коринтян 1

1 ¹Павло, покликаний волею нашого Отця бути апостолом Христа Ісуса, і Состен, наш брат, ²до церкви нашого Отця в Коринті — освяченим у Христі Ісусі, покликаним бути святими, разом з усіма, хто в кожному місці прикликає ім’я нашого Господа Ісуса Христа — їхнього Господа й нашого. ³Благодать вам і мир від нашого Отця й Господа Ісуса Христа.

Вдячність за благодать нашого Отця

⁴Завжди дякую моєму Отцеві за вас — за благодать, яку дав вам наш Отець у Христі Ісусі, ⁵бо в ньому ви збагатилися всім — усяким словом і всяким знанням, ⁶адже свідчення про Христа утвердилося між вами, ⁷так що ви не маєте нестачі в жодному дарі, з нетерпінням очікуючи об’явлення нашого Господа Ісуса Христа, ⁸який і утвердить вас до кінця, щоб ви були бездоганні в день нашого Господа Ісуса Христа. ⁹Наш Отець вірний — той, через кого ви покликані до глибокого спілкування з його Сином, Ісусом Христом, нашим Господом.

Родина має бути єдиною

¹⁰Брати й сестри, благаю вас ім’ям нашого Господа Ісуса Христа: будьте всі одностайні; нехай не буде між вами поділів, але будьте поєднані в одній думці й одному намірі. ¹¹Бо від людей Хлої я довідався, брати мої й сестри, що між вами є суперечки. ¹²Маю на увазі ось що: кожен із вас говорить: «Я за Павла», «Я за Аполлоса», «Я за Кифу», «Я за Христа». ¹³Хіба Христос поділений? Хіба за вас був розп’ятий Павло? Чи, може, в ім’я Павла ви христилися? ¹⁴Дякую нашому Отцеві, що я нікого з вас не христив, окрім Криспа й Гая, ¹⁵щоб ніхто не міг сказати, що ви христилися в моє ім’я. ¹⁶Христив я також дім Стефанаса; а чи христив ще когось, не знаю. ¹⁷Бо Христос послав мене не христити, а звіщати добру новину — не в мудрості людських слів, щоб хрест Христа не втратив своєї сили.

Сила хреста

¹⁸Адже слово про хрест — безумство для тих, хто гине, а для нас, що спасаємося, воно — сила нашого Отця.

¹⁹Бо написано: Знищу мудрість мудрих, а проникливість проникливих відкину.

²⁰Де мудрий? Де книжник? Де сперечальник цього віку? Хіба не обернув наш Отець мудрість цього світу на безумство? ²¹Бо оскільки, у мудрості нашого Отця, світ своєю мудрістю не пізнав його, то він уподобав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді. ²²Бо юдеї вимагають знаків, а греки шукають мудрості, ²³а ми проповідуємо Христа розп’ятого — камінь спотикання для юдеїв і безумство для язичників, ²⁴а для покликаних, чи то юдеїв, чи греків, Христос — сила нашого Отця й мудрість нашого Отця. ²⁵Бо безумство нашого Отця мудріше за людей, і немічність нашого Отця сильніша за людей.

²⁶Погляньте на ваше покликання, брати й сестри: небагато серед вас мудрих за людською міркою, небагато сильних, небагато високого роду. ²⁷Але наш Отець вибрав безумних цього світу, щоб засоромити мудрих, і наш Отець вибрав немічних цього світу, щоб засоромити сильних, ²⁸і незначне та зневажене цього світу вибрав наш Отець — те, чого немає, — щоб знищити те, що є, ²⁹щоб ніхто не хвалився перед нашим Отцем. ³⁰Від нього ви є в Христі Ісусі, який став для нас мудрістю від нашого Отця — нашою праведністю, освяченням і відкупленням, ^a a v30 У Христі Отець дає нам усе, що нам потрібно, — сам Христос стає нашою мудрістю, нашим виправданням, нашою святістю і нашою свободою. Цей дар — Особа. ³¹щоб, як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом».