Жінка й дракон
Вагітна жінка — і дракон, що чекає, аби пожерти її дитя. Дитя вихоплено до престолу нашого Отця, жінка втікає в пустелю, а Михаїл скидає дракона з неба. Переможений, він обертається проти інших її дітей — лютий, бо його час короткий.
12 1На небі з’явилося велике знамення: жінка, одягнена в сонце; місяць — під її ногами, а на голові — вінець із дванадцяти зірок. 2Вона була вагітна й кричала від болю, бо мучилася в пологах, народжуючи.
3Потім на небі з’явилося інше знамення: величезний вогненно-червоний дракон із сімома головами, десятьма рогами і сімома коронами на головах. 4Його хвіст потягнув третину небесних зірок і скинув їх на землю. І став дракон перед жінкою, що мала народжувати, готовий пожерти її дитя, щойно воно народиться. 5Вона народила сина, дитя чоловічої статі — Ісуса, — який буде правити всіма народами залізним жезлом. Але її дитя було підхоплене до нашого Отця й до його престолу. 6А жінка втекла в пустелю, до місця, яке приготував наш Отець, щоб там її годували тисячу двісті шістдесят днів.
7І почалася на небі війна: Михаїл і його ангели воювали проти дракона, а дракон і його ангели воювали проти них. 8Але він виявився недостатньо сильним, і вони втратили своє місце на небі. 9Великого дракона — давнього змія, якого називають дияволом і сатаною, спокусника всього світу, — скинуто на землю, а разом з ним скинуто і його ангелів.
10Тоді я почув гучний голос із неба: «Нині настало спасіння, і сила, і Царство нашого Отця, і влада його Христа. Бо скинуто обвинувача наших братів і сестер, який день і ніч звинувачував їх перед нашим Отцем». 11Вони перемогли його кров’ю Агнця і словом свого свідчення; вони не трималися за своє життя навіть перед лицем смерті. 12Тому радійте, небеса й ви, хто живе на них! Але горе землі й морю, бо зійшов до вас диявол у великій люті, знаючи, що часу йому лишилося мало.
13Коли дракон побачив, що його скинуто на землю, він почав переслідувати жінку, яка народила дитя чоловічої статі. 14І дано було жінці два крила великого орла, щоб вона полетіла в пустелю, до свого місця, де її годуватимуть протягом часу, часів і половини часу, далеко від змія. 15І пустив змій із своєї пащі вслід за жінкою воду, як річку, щоб потік забрав її. 16Але земля допомогла жінці: вона відкрила свої уста й поглинула річку, яку дракон вивергнув зі своєї пащі. 17І розлютився дракон на жінку, і пішов воювати проти решти її нащадків — тих, хто дотримується заповідей нашого Отця і тримається свідчення Ісуса.