Об’явлення 11

11 ¹Мені дали тростину, подібну до мірила, і сказали: «Встань і виміряй храм нашого Отця, жертовник і тих, хто там поклоняється. ²Залиш подвір’я, що зовні храму; не міряй його, бо воно віддане народам, і вони топтатимуть святе місто сорок два місяці. ^a a v2 Сорок два місяці — як і 1 260 днів та «час, часи й півчасу» в інших місцях Об’явлення — це символічний відрізок обмеженого, окресленого випробування, а не буквальний календарний підрахунок. ³Я дам силу двом моїм свідкам, і вони пророкуватимуть 1 260 днів, одягнені в жалобний одяг». ^b b v3 1 260 днів — це той самий відрізок, що й сорок два місяці у вірші 2, тобто приблизно три з половиною роки.

⁴Це — два оливкових дерева й два світильники, що стоять перед Отцем землі. ⁵Якщо хтось захоче заподіяти їм шкоду, з їхніх уст виходить вогонь, пожираючи їхніх ворогів; кожен, хто захоче заподіяти їм шкоду, має бути вбитий саме так. ⁶Вони мають владу зачинити небо, щоб не було дощу, доки вони пророкують, і владу над водами — обертати їх на кров, і вражати землю всякою карою, коли тільки захочуть.

⁷Коли вони закінчать свідчити, звір, що виходить із безодні, почне з ними війну, переможе їх і вб’є їх. ⁸Їхні тіла лежатимуть на вулиці великого міста, яке образно зветься Содом і Єгипет, де був розп’ятий і їхній Господь — Ісус. ⁹Декотрі з кожного народу, племені, мови та нації дивитимуться на їхні тіла три з половиною дні й не дозволять покласти їх у гробницю. ¹⁰Мешканці землі радітимуть над ними й святкуватимуть, і надсилатимуть одне одному дарунки, бо ці два пророки мучили мешканців землі.

¹¹Після трьох із половиною днів дихання життя від нашого Отця ввійшло в них, вони стали на ноги, і великий страх охопив тих, хто дивився на них.

¹²Вони почули гучний голос із неба, що промовив до них: «Зійдіть сюди». І піднялися вони на небо в хмарі, а їхні вороги дивилися на них.

¹³Тієї години стався великий землетрус; десята частина міста впала, сім тисяч людей загинуло в ньому, а решта, охоплена жахом, віддала славу нашому Отцеві на небі.

¹⁴Друге горе минуло; ось третє горе надходить скоро.

Царство стає Царством нашого Отця

¹⁵Потім сьомий ангел засурмив, і гучні голоси на небі промовили: «Царство світу стало Царством нашого Отця та його Христа, і він царюватиме на віки вічні». ^c c v15 Сьома сурма сповіщає, що царство світу стало спільним царюванням нашого Отця та його Помазанця — Ісуса. Отець і Син поділяють престол навіки (відлуння 2-го псалма — наш Отець дає народи своєму Синові).

¹⁶Двадцять чотири старці, що сиділи на своїх престолах перед нашим Отцем, упали ниць і поклонилися йому, ¹⁷кажучи: «Дякуємо тобі, Владико Отче Вседержителю, що є і що був, бо ти взяв свою велику силу й почав царювати. ¹⁸Народи розлютилися, але прийшов твій гнів і час судити померлих, і нагородити твоїх рабів пророків, і святих, і тих, хто боїться твого імені, малих і великих, і знищити тих, хто нищить землю».

¹⁹Тоді відчинився храм нашого Отця на небі, і всередині з’явився ковчег його заповіту. Потім настали блискавки, гуркіт, грім, землетрус і великий град.