Числа 35

35 ¹Наш Отець промовив до Мойсея на рівнинах Моаву, біля Йордану, навпроти Єрихону:

²«Накажи ізраїльтянам, щоб зі спадщини, яку вони мають, дали левитам міста для проживання та пасовища навколо них — для левитів. ³Міста будуть їхніми для проживання, а пасовища — для їхньої худоби, отар і всякої їхньої живності.

⁴«Пасовища міст, які ви дасте левитам, простягатимуться приблизно на 1 500 футів від міського муру з усіх боків. ⁵Відміряйте поза містом: приблизно 3 000 футів зі східного боку, 3 000 з південного боку, 3 000 із західного боку, 3 000 з північного боку, а місто — посередині. Це буде пасовище для їхніх міст.

⁶«З міст, які ви дасте левитам, шість нехай будуть містами-сховищами, куди зможе втекти вбивця; а крім них дайте сорок два міста.

⁷«Усіх міст, які ви дасте левитам, нехай буде сорок вісім міст разом з їхніми пасовищами. ⁸З володінь Ізраїлю дайте левитам міста — більше від великих племен, менше від малих; кожне плем’я дає відповідно до спадщини, яку воно одержало.»

Наш Отець говорить знову

⁹Наш Отець промовив до Мойсея:

¹⁰«Промов до ізраїльтян і скажи їм: Коли ви перейдете Йордан у землю ханаанську, ¹¹оберіть собі міста, міста-сховища, куди зможе втекти кожен, хто ненавмисно вб’є людину. ¹²Ці міста будуть для вас сховищем від месника за кров, щоб убивця не загинув, доки не стане перед громадою на суд. ¹³Міст, які ви дасте, нехай буде шість міст-сховищ для вас. ¹⁴Дайте три міста по той бік Йордану і три міста в землі ханаанській; нехай вони будуть містами-сховищами. ¹⁵Ці шість міст будуть сховищем для ізраїльтян, для чужинця і для приходька, що живе серед них, щоб міг утекти туди кожен, хто випадково вб’є людину.

¹⁶«Але якщо хтось ударить іншого залізним предметом, і той помре, нападник — убивця; убивцю треба скарати на смерть. ¹⁷Якщо він ударив його каменем, що був у його руці й міг убити, і той помер, він — убивця; убивцю треба скарати на смерть. ¹⁸Або якщо він ударив його смертоносним дерев’яним знаряддям, що було в руці, і той помер, він — убивця; убивцю треба скарати на смерть. ¹⁹Месник за кров сам має вбити вбивцю; коли зустріне його, нехай його вб’є. ²⁰Якщо він штовхнув його з ненависті або кинув у нього чимось із засідки, так що той помер, ²¹або якщо вдарив його рукою з ненависті, і той помер, того, хто вдарив, треба скарати на смерть — він убивця. Месник за кров має вбити вбивцю, коли знайде його.

²²«Але якщо він штовхнув його раптово, без ворожості, або кинув у нього чимось без засідки, ²³або, не бачачи його, впустив на нього камінь, що міг убити, і той помер, хоч не був йому ворогом і не бажав йому зла, ²⁴тоді громада має розсудити між убивцею і месником за кров за цими правилами. ²⁵Громада має врятувати вбивцю з руки месника за кров і повернути його до міста-сховища, куди він утік; і він має залишатися там, доки не помре первосвященник, помазаний святою олією. ^a a v25 Вигнанець стає вільним лише тоді, коли помирає первосвященник, — смерть, що звільняє винного. Ісус, наш великий первосвященник, здобуває нам свободу своєю власною смертю.

²⁶«Але якщо вбивця колись вийде за межі свого міста-сховища, куди втік, ²⁷і месник за кров знайде його поза межами його міста-сховища та вб’є вбивцю, то не буде на ньому провини за кров. ²⁸Бо вбивця має залишатися у своєму місті-сховищі, доки не помре первосвященник; і тільки після смерті первосвященника він може повернутися у свою землю. ²⁹Це буде для вас постійним законом з роду в рід, у кожному місці, де ви живете.

³⁰«Кожного, хто вб’є людину, треба скарати на смерть як убивцю за свідченням свідків; але один свідок не може свідчити проти людини, щоб засудити її на смерть.

³¹«Не беріть викупу за життя вбивці, який заслуговує смерті, — його треба скарати на смерть. ³²Не беріть викупу за того, хто втік до свого міста-сховища, щоб дозволити йому повернутися й жити в землі до смерті священника.

³³«Не оскверняйте землі, на якій живете, — бо кров опоганює землю, і для землі немає спокути за пролиту на ній кров, окрім як кров’ю того, хто її пролив. ³⁴Не робіть нечистою землі, де ви живете, бо серед вас живу Я; адже Я, ваш Отець, живу серед народу Ізраїлю.»