Отець дає міста притулку
Наш Отець виокремлює шість міст, щоб той, хто вбив ненавмисно, міг кудись утекти й бути вислуханим, перш ніж його вб'ють у відплату. Правила чіткі: виклади свою справу біля брами, залишайся до суду й перебувай там, доки не помре первосвященник.
20 1Тоді наш Отець промовив до Ісуса Навина:
2«Скажи ізраїльтянам: „Визначте собі міста притулку, про які Я говорив вам через Мойсея, 3щоб кожен, хто вб’є когось випадково, несвідомо, міг утекти туди, — притулок для вас від месника за кров. 4Кожен, хто втече до одного з цих міст, нехай стане біля входу до міської брами й викладе свою справу перед старійшинами того міста. Вони приймуть його до себе, дадуть йому місце, і він житиме серед них. 5Якщо месник за кров поженеться за ним, вони не повинні видавати йому вбивцю, бо той убив свого ближнього несвідомо, не маючи до нього ненависті раніше. 6Він має залишатися в тому місті, доки не постане перед судом громади і доки не помре первосвященник, що служить у той час. Тоді вбивця зможе повернутися до свого міста й до свого дому — до того міста, з якого втік.“»
7Вони відділили Кедеш у Галілеї, на пагорбах Нефталима; Сихем, на пагорбах Єфрема; і Кір’ят-Арбу (Хеврон), на пагорбах Юди. 8За Йорданом, на схід від Єрихона, вони дали Бецер у пустелі на рівнині з племені Рувима, Рамот у Гілеаді з племені Ґада і Ґолан у Башані з племені Манасії. 9Це були міста, визначені для всіх ізраїльтян і чужинців, що жили серед них, щоб кожен, хто ненавмисно когось уб’є, міг утекти туди й не загинути від руки месника за кров, перш ніж постане перед судом громади.
