Єремія 43

43 ¹Коли Єремія закінчив переказувати всьому народові всі слова їхнього Отця — усі слова, які їхній Отець послав його сказати їм, ²Азарія, син Гошаї, Йоханан, син Кареаха, та всі зухвалі чоловіки сказали Єремії: «Ти брешеш! Наш Отець не посилав тебе казати: „Не йдіть оселятися в Єгипті.“ ³Ні, це Варух, син Нерії, підбурює тебе проти нас, щоб видати нас вавилонянам, аби вони вбили нас або вигнали до Вавилону».

⁴Тож Йоханан, син Кареаха, усі воєначальники та весь народ не послухалися голосу нашого Отця — залишитися в юдейській землі. ⁵Тож Йоханан, син Кареаха, та всі воєначальники забрали весь залишок Юди, який повернувся з усіх народів, серед яких був розсіяний, щоб жити в юдейській землі, — ⁶чоловіків, жінок, дітей, царських дочок і кожного, кого Невузарадан, начальник охорони, залишив з Ґедалією, сином Ахікама, сина Шафана, разом із пророком Єремією та Варухом, сином Нерії. ⁷Тож вони ввійшли до Єгипту, не послухавшись голосу нашого Отця, і дійшли аж до Тахпанхеса.

⁸Тоді було слово нашого Отця до Єремії в Тахпанхесі:

⁹«Візьми у свою руку великі камені й закопай їх у глину, у цегляний помост при вході до палацу фараона в Тахпанхесі, на очах у юдейських чоловіків. ¹⁰Тоді скажи їм: „Так говорить Отець небесних воїнств, наш Отець Ізраїля: Я посилаю по свого раба Навуходоносора, царя Вавилону, і поставлю його престол над цими каменями, які Я тут закопав, і він розкладе над ними свій царський намет. ¹¹Він прийде й уразить Єгипет: смерть — тим, хто приречений на смерть; полон — тим, хто приречений на полон; меч — тим, хто приречений на меч. ¹²Я підпалю храми єгипетських богів; Навуходоносор спалить їх і забере їх із собою. Він загорне навколо себе землю єгипетську, як пастух загортається у свій плащ, і вийде звідти неушкодженим. ¹³Він розтрощить священні стовпи Геліополя в землі єгипетській і спалить храми єгипетських богів.“» ^a a v13 Тут «Бет-Шемеш» («дім сонця») — це єгипетське місто, яке греки називали Геліополем, центр єгипетського поклоніння сонцю, а не однойменне місто в Юдеї.