Єремія 42

42 ¹Тоді підійшли всі воєначальники разом із Йохананом, сином Кареаха, та Єзанією, сином Гошаї, і весь народ від найменшого до найбільшого, ²і сказали пророкові Єремії: «Благаємо, вислухай наше прохання: помолися за нас своєму Отцеві, за весь цей останок, — бо нас залишилося мало з багатьох, як ти й сам бачиш, ³щоб твій Отець показав нам дорогу, якою нам іти, і те, що нам робити».

⁴Пророк Єремія відповів їм: «Я почув вас. Помолюся вашому Отцеві, як ви просите, і перекажу вам усе, що відповість ваш Отець, не приховуючи нічого».

⁵Вони сказали Єремії: «Нехай наш Отець буде правдивим і вірним свідком проти нас, якщо ми не вчинимо згідно з усім, що твій Отець пошле тебе сказати нам. ⁶Добре воно чи погане, ми послухаємося голосу нашого Отця, до якого посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли послухаємося голосу нашого Отця».

⁷Через десять днів було слово нашого Отця до Єремії. ⁸Тоді він покликав Йоханана, сина Кареаха, усіх воєначальників, що були з ним, і весь народ від найменшого до найбільшого,

⁹і сказав: «Так говорить наш Отець Ізраїлів, до якого ви послали мене, щоб подати ваше прохання:

¹⁰Якщо ви справді залишитеся в цьому краю, я збудую вас, а не зруйную; посаджу вас, а не викорчую, — бо шкодую за лихом, яке навів на вас.

¹¹Не бійтеся царя вавилонського, якого тепер боїтеся. Не бійтеся його, — каже наш Отець, — бо я з вами, щоб спасти вас і визволити з його руки.

¹²Я змилосерджуся над вами, і цар вавилонський змилосердиться над вами та дозволить вам повернутися до вашого краю.

¹³Але якщо ви скажете: „Ми не залишимося в цьому краю“, не слухаючись голосу вашого Отця, ¹⁴кажучи: „Ні, ми підемо до Єгипту, де не побачимо війни, не почуємо сурми, не голодуватимемо за хлібом, і там житимемо“, ¹⁵то слухайте слово нашого Отця, останку Юди. Так говорить Отець небесних військ, Отець Ізраїлів: Якщо ви твердо вирішили йти до Єгипту, щоб там оселитися, ¹⁶то меч, якого ви боїтеся, настигне вас у Єгипті, і голод, якого ви страшитеся, піде за вами до Єгипту, і там ви помрете. ¹⁷Усі, хто наважиться оселитися в Єгипті, помруть від меча, голоду та моровиці; ніхто не виживе й не втече від лиха, яке я наведу на них.

¹⁸Так говорить Отець небесних військ, Отець Ізраїлів: Як вилився мій гнів і лють на мешканців Єрусалима, так виллється мій гнів і на вас, коли ввійдете до Єгипту. Ви станете предметом прокляття, жаху, глузування та ганьби, і вже ніколи не побачите цього місця».

¹⁹«Наш Отець сказав вам, останку Юди: Не йдіть до Єгипту. Знайте напевно, що я застерігаю вас сьогодні. ²⁰Ви звели самих себе коштом власного життя, бо послали мене до вашого Отця, кажучи: „Помолися за нас нашому Отцеві; що б він не сказав, перекажи нам, і ми зробимо це“. ²¹Сьогодні я сказав вам, але ви не послухалися голосу вашого Отця ні в чому, що він послав мене сказати вам. ²²Тож знайте напевно: ви помрете від меча, голоду та моровиці в тому місці, куди хочете піти, щоб оселитися».