Вихід 35

35 ¹Мойсей зібрав усю громаду Ізраїлевого народу та сказав їм: «Ось що наш Отець звелів вам робити. ²Шість днів працюйте, а сьомий день буде святий для вас, субота повного спочинку для нашого Отця. Кожен, хто працюватиме того дня, нехай буде відданий на смерть. ³Не розпалюйте вогню в жодній зі своїх осель суботнього дня».

Пожертва від щирого серця

⁴Мойсей сказав усій громаді Ізраїля: «Ось що звелів наш Отець: ⁵Візьміть з-поміж себе дар для нашого Отця. Нехай кожен, у кого щире серце, принесе дар нашому Отцеві: золото, срібло та бронзу. ⁶блакитну, пурпурову та багряну пряжу, тонкий льон, козячу вовну, ⁷вичинені баранячі шкури, тонку шкіру та акацієве дерево, ⁸олію для світильника, пахощі для оливи помазання та для запашного кадила, ⁹онікс та камені для оправи, для ефода й для нагрудника.

¹⁰Нехай кожен умілий майстер з-поміж вас прийде та зробить усе, що звелів наш Отець: ¹¹скинію: її намет, покривало, гачки, дошки, засуви, стовпи та підніжжя, ¹²ковчег із його жердинами, віко примирення та завісу, що його закриває; ¹³стіл із його жердинами та всім начинням, і хліби присутності; ¹⁴світильник для освітлення з його приладдям та лампадами, і олію для світла; ¹⁵кадильний жертовник та його жердини; оливу помазання й запашне кадило; і завісу для входу до скинії; ¹⁶жертовник для цілопалення з його бронзовою решіткою, жердинами та всім начинням; умивальницю з її підставою, ¹⁷завіси подвір’я, його стовпи та підніжжя, і завісу для брами подвір’я, ¹⁸кілки скинії та кілки подвір’я з їхніми шнурами; ¹⁹майстерно виткані шати для служіння у Святому місці, священні шати для священника Аарона та шати для його синів, щоб служили як священники».

²⁰Тоді вся громада синів Ізраїля відійшла від Мойсея. ²¹Кожен, кого спонукало серце, кожен, кого спонукав дух, приносив пожертву нашому Отцеві на роботу для намету зібрання, на всю його службу та на священні шати. ²²Приходили чоловіки й жінки; усі, у кого було щире серце, приносили застібки, сережки, персні-печатки та браслети — усілякі золоті вироби — і кожен підносив золото нашому Отцеві як жертву колихання. ^a a v22 Жертва колихання — це дар, який урочисто підносили та представляли перед Богом на знак посвячення. ²³Кожен, хто мав блакитну, пурпурову чи багряну пряжу, тонкий льон, козячу вовну, вичинені баранячі шкури або тонку шкіру, приносив їх. ²⁴Кожен, хто міг дати пожертву срібла чи бронзи, приносив її як пожертву нашому Отцеві; кожен, у кого було акацієве дерево для будь-якої частини роботи, приносив його. ²⁵Кожна вміла жінка пряла своїми руками та приносила свою пряжу: блакитну, пурпурову, багряну й тонкий льон. ²⁶Усі вмілі жінки, яких спонукало серце, пряли козячу вовну. ²⁷Вожді приносили онікс та самоцвіти для оправи, для ефода й для нагрудника, ²⁸а також пахощі, олію для світла, для оливи помазання та для запашного кадила. ²⁹Кожен ізраїльтянин і кожна ізраїльтянка, чиє серце бажало того, приносили добровільну пожертву нашому Отцеві на всю роботу, яку наш Отець звелів через Мойсея.

Веселіїл покликаний на ім’я

³⁰Тоді Мойсей сказав синам Ізраїля: «Дивіться, наш Отець покликав на ім’я Веселіїла, сина Урія, сина Хура, з коліна Юдиного, ³¹і наповнив його Духом нашого Отця — умінням, розумінням, знанням та всіляким мистецтвом, ³²щоб замислювати мистецькі візерунки, працювати із золотом, сріблом та бронзою, ³³різати каміння для оправи та різьбити дерево, виконувати всіляку майстерну роботу. ³⁴Наш Отець вклав у серце Веселіїла хист навчати — його й Оголіява, сина Ахісамаха, з коліна Данового. ³⁵Він наповнив їх умінням для всілякої роботи — різьбярства, мистецького задуму, вишивання блакитною, пурпуровою та багряною пряжею й тонким льоном, і ткацтва — умілих у кожному ремеслі, сповнених задумів».