Той, хто бачить безпорадного
Для керівника хору. Псалом Давида.
Молитва з ложа хвороби, що спирається на обітницю: наш Отець підтримує того, хто дбає про безпорадного. Відвідувачі збирають плітки й виходять розносити їх; вороги підраховують, як скоро він помре. Найболючіший удар — вірний друг, що їв його хліб.
41 1Блаженний той, хто дбає про безпорадного; наш Отець врятує його в день лиха. 2Наш Отець захистить його й збереже йому життя; його назвуть блаженним на землі. Ти не віддаси його на волю ворогів його. 3Наш Отець підтримає його на ложі хвороби; у його недузі ти повернеш йому повне здоров’я.
4А я сказав: «Отче мій, змилуйся наді мною; зціли мене, бо я згрішив проти тебе». 5Вороги мої лихе говорять про мене: «Коли ж він помре і згине ім’я його?» 6Коли хтось приходить відвідати мене, порожні слова говорить, а в серці своєму накопичує наклеп; потім виходить і розносить наклеп.
7Усі, хто ненавидить мене, шепочуться разом проти мене; замишляють мені зло. 8«Щось смертельне вилилося на нього; він більше не підведеться з того, де лежить». 9Навіть близький друг мій, якому я довіряв, який їв мій хліб, повстав проти мене. a a v9 Ісус процитував цей вірш у ніч, коли його зрадили, назвавши Юду другом, який ділив з ним хліб, а потім повстав проти нього (Івана 13:18).
10А ти, Отче мій, змилуйся наді мною і підведи мене, щоб я відплатив їм. 11З цього я знаю, що ти вподобав мене: що ворог мій не тріумфує наді мною. 12А що до мене — ти підтримуєш мене в моїй непорочності і ставиш мене перед обличчям твоїм навіки.
13Благословенний наш Отець, від віку й до віку. Амінь і амінь.