Псалми 19 (18)

19 ¹Небеса проголошують славу нашого Отця, а небосхил звіщає діло рук його. ²День у день виливають вони слова свої, ніч у ніч відкривають знання. ³Немає ні мови, ні слів — голосу їхнього не чути. ⁴Та голос їхній лине по всій землі, а слова їхні — до краю світу. У небесах напнув він намет для сонця, ⁵що, наче наречений, виходить зі своєї світлиці, наче герой, що радо біжить своєю дорогою. ⁶Сходить воно з одного краю небес, і коло його сягає другого; ніщо не сховається від його жару.

⁷Закон нашого Отця досконалий, він оновлює душу; свідчення нашого Отця надійне, воно робить нерозумного мудрим. ⁸Настанови нашого Отця справедливі, вони радують серце; заповідь нашого Отця промениста, вона просвітлює очі. ⁹Страх перед нашим Отцем чистий, він перебуває повік; суди нашого Отця істинні, усі вони праведні. ¹⁰Жаданіші вони за золото, навіть за щире золото; солодші за мед, за мед із щільника. ¹¹Вони остерігають раба твого; а в дотриманні їх — велика нагорода.

¹²Хто збагне свої похибки? Очисти мене від прихованих провин. ¹³Збережи й раба твого від свідомих гріхів; нехай вони не панують наді мною. Тоді буду непорочний, чистий від великого бунту.

¹⁴Нехай слова уст моїх і роздуми серця мого будуть приємні перед тобою, Отче мій, скеле моя й Викупителю мій.