Євангеліє від Матвія 8

8 ¹Коли він зійшов з гори, за ним пішли великі натовпи. ²Підійшов чоловік, хворий на проказу, упав перед ним на коліна й сказав: «Господи, якщо хочеш, можеш очистити мене».

³Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й сказав: «Хочу, очистися». І тієї ж миті проказа його зникла. ⁴Ісус сказав йому: «Нікому не кажи, але піди, покажися священникові й принеси дар, який заповів Мойсей, на свідчення їм».

Віра, що здивувала Ісуса

⁵Коли він увійшов до Капернаума, підійшов до нього сотник, благаючи його ⁶та кажучи: «Господи, мій слуга лежить удома паралізований і страшенно страждає».

⁷Він сказав йому: «Я прийду й зцілю його».

⁸Сотник відповів: «Господи, я не достойний, щоб ти увійшов під мій дах; лише скажи слово, і мій слуга одужає. ⁹Бо і я людина підвладна, і маю під собою воїнів. Кажу одному: „Іди“ — і він іде; іншому: „Прийди“ — і він приходить; а своєму слузі: „Зроби це“ — і він робить».

¹⁰Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, хто йшов за ним: «Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі не знайшов я такої віри. ¹¹Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде за стіл з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві нашого Отця, ¹²а сини царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач і скрегіт зубів». ¹³Ісус сказав сотникові: «Іди, нехай станеться тобі, як ти повірив». І тієї ж години його слуга одужав.

Ісус зцілює в домі Петра

¹⁴Коли Ісус увійшов до дому Петра, то побачив, що Петрова теща лежить у гарячці. ¹⁵Він доторкнувся до її руки, і гарячка покинула її; вона встала й почала служити йому. ¹⁶Коли настав вечір, привели до нього багатьох, одержимих демонами; він словом вигнав духів і зцілив усіх хворих. ¹⁷Так збулося сказане через пророка Ісаю: «Він узяв наші немочі й поніс наші хвороби».

Ціна того, щоб іти за Ісусом

¹⁸Коли Ісус побачив навколо себе натовп, то звелів переправитися на другий бік. ¹⁹І підійшов один книжник та сказав йому: «Учителю, я піду за тобою, куди б ти не пішов».

²⁰Ісус сказав йому: «Лисиці мають нори, і птахи небесні — гнізда, а Син Людський не має де голову прихилити».

²¹Інший з учнів сказав йому: «Господи, дозволь мені спершу піти й поховати мого батька».

²²Але Ісус сказав йому: «Іди за мною і залиш мертвим ховати своїх мертвих».

Ісус утихомирює бурю

²³Коли він увійшов у човен, за ним пішли його учні. ²⁴Аж раптом на морі знялася велика буря, так що хвилі вкривали човен; а він спав. ²⁵Тож вони розбудили його: «Господи, спаси нас! Ми гинемо!»

²⁶Він сказав їм: «Чому ви боїтеся, маловіри?» Тоді він устав, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.

²⁷А люди здивувалися: «Хто ж це такий, що навіть вітри та море слухаються його?»

Син Отця протистоїть темряві

²⁸Коли він переправився на другий бік, у землю Гадаринську, назустріч йому вийшли з гробниць двоє біснуватих, такі люті, що ніхто не міг пройти тією дорогою. ²⁹І закричали вони: «Що тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди мучити нас перед часом?» ³⁰А віддалік від них паслося велике стадо свиней. ³¹І демони благали його: «Якщо виганяєш нас, то пошли нас у стадо свиней».

³²Він сказав їм: «Ідіть». І вони вийшли та увійшли у свиней; і все стадо кинулося з кручі в море й загинуло у воді.

³³А пастухи побігли до міста й розповіли про все, і про те, що сталося з біснуватими. ³⁴І все місто вийшло назустріч Ісусові; побачивши його, вони почали благати, щоб він покинув їхні землі.