Аггей 2

2 ¹Сьомого місяця, двадцять першого дня, було слово нашого Отця через пророка Огія:

²«Скажи тепер Зоровавелеві, синові Шеалтіїла, намісникові Юдеї, та Ісусові, синові Єгосадака, первосвященникові, і решті народу: ³„Хто з вас залишився? Хто з присутніх бачив цей дім у його колишній славі? А яким він видається тепер? Хіба не здається він вам нічим?“ ⁴Та нині будь мужнім, Зоровавелю, каже Отець; будь мужнім, Ісусе, сину Єгосадака, первосвященнику; і будьте мужніми, увесь народе цієї землі, каже Отець, і працюйте, бо я з вами, каже Отець небесного воїнства. ⁵Як я й обіцяв, коли ви виходили з Єгипту, мій Дух перебуває серед вас; не бійтеся. ⁶Так говорить Отець небесного воїнства: Ще раз, незабаром, я сколихну небеса, землю, море й суходіл. ⁷І сколихну всі народи, і прийде те, чого найбільше прагнуть усі народи, і наповню цей дім славою, говорить Отець небесного воїнства. ⁸Срібло — моє, і золото — моє, каже Отець небесного воїнства. ⁹Остання слава цього дому перевершить першу, говорить Отець небесного воїнства; і на цьому місці я дам мир, каже Отець небесного воїнства.» ^a a v9 Обітниця нашого Отця, що слава другого храму перевершить Соломонову, здійснилася, коли Ісус ходив у цьому самому храмі — славою, що наповнила дім, був Сам Син, сяйво слави Отця (Євреїв 1:3).

Осквернення і новий день

¹⁰Двадцять четвертого дня дев’ятого місяця, другого року Дарія, було слово нашого Отця до пророка Огія:

¹¹Так говорить Отець небесного воїнства: Запитай священників про закон: ¹²Якщо хтось несе освячене м’ясо в полі свого одягу і торкнеться ним хліба, юшки, вина, олії чи будь-якої їжі, чи стане вона святою? Священники відповіли: Ні.

¹³Огій запитав: Якщо хтось, нечистий через дотик до мертвого тіла, торкнеться чогось із цього, чи стане воно нечистим? Так, воно стане нечистим, — відповіли священники.

¹⁴Тоді Огій сказав: Так само і з цим народом, і з цим племенем переді мною, каже Отець; так само з усім, що вони роблять, і те, що вони там приносять, — нечисте. ¹⁵«Тепер добре поміркуйте, починаючи від цього дня: перш ніж камінь клали на камінь у храмі нашого Отця. ¹⁶Як велося вам? Коли хтось приходив до купи зерна по двадцять мір, було десять; до чавила, щоб зачерпнути п’ятдесят, було двадцять. ¹⁷Я вражав вас і всю вашу працю посухою, пліснявою та градом, але ви не зверталися до мене, каже Отець. ¹⁸Добре подумайте, починаючи від цього дня — від двадцять четвертого дня дев’ятого місяця, від дня, коли було закладено основу храму нашого Отця, — добре подумайте: ¹⁹Чи є ще насіння в коморі? Виноградна лоза, смоківниця, гранатове дерево й оливкове дерево ще не вродили. Та від цього дня я благословлятиму вас.»

Друге слово до Зоровавеля

²⁰Слово нашого Отця було до Огія вдруге двадцять четвертого дня місяця:

²¹«Скажи Зоровавелеві, намісникові Юдеї: „Я незабаром сколихну небеса та землю. ²²Я скину престоли царств і знищу силу царств народів. Я перекину колісниці та їхніх візників; коні та їхні вершники впадуть, кожен від меча свого брата.“ ²³Того дня, каже Отець небесного воїнства, я візьму тебе, Зоровавелю, сину Шеалтіїла, мій слуго, каже Отець, і зроблю тебе, немов перстень-печатку, бо я обрав тебе, каже Отець небесного воїнства.» ^b b v23 Дід Зоровавеля Єгояхін був відкинутий, наче перстень-печатка (Єремії 22:24); тут наш Отець повертає печатку Зоровавелеві, зберігаючи Давидів рід, що через нього тягнеться аж до Ісуса, справжнього Сина Давидового (Матвія 1:12-13).