Єзекіїль 9

9 ¹Потім він гучним голосом закликав, так що я чув: «Підійдіть, наглядачі міста, кожен зі своїм знаряддям нищення в руці.»

²І прийшли шестеро чоловіків від верхньої брами, що виходить на північ, кожен зі смертоносною зброєю в руці; а серед них був чоловік, одягнений у льняну одіж, із письмовим приладдям при боці. Вони прийшли й стали біля мідного жертовника.

³Слава нашого Отця піднялася з-над херувима, де вона спочивала, до порога дому. І покликав він чоловіка, одягненого в льняну одіж, що мав письмове приладдя при боці.

⁴І сказав йому наш Отець: «Пройди через місто Єрусалим і постав знак на чолах тих, хто зітхає й стогне через усі гидоти, що чиняться в ньому.» ^a a v4 Позначені задля порятунку — це ті, чиї серця розбиваються через гріх довкола них: наш Отець щадить і запечатує дітей, які сумують через те, що засмучує його.

⁵А іншим він сказав, так що я чув: «Ідіть за ним через місто й бийте. Хай не щадить ваше око, не майте жалю. ⁶Старих, юнаків, дівчат, дітей, жінок — повбивайте всіх. Але не торкайтеся нікого, хто має цей знак. Почніть від мого святилища.» І почали вони зі старійшин, що були перед домом.

⁷Потім він сказав їм: «Опоганьте дім, наповніть двори вбитими. Ідіть!» І вийшли вони та вбивали людей у місті.

⁸Коли вони вбивали, я залишився сам. Я впав обличчям до землі й закричав: «О, Всевладний Отче! Невже ти знищиш увесь останок Ізраїлю, виливаючи свій гнів на Єрусалим?»

⁹Потім він сказав мені: «Провина дому Ізраїлю та Юди величезна. Земля повна кровопролиття, а місто повне беззаконня, бо вони кажуть: „Бог покинув цю землю; Бог не бачить.“ ¹⁰А я не пощаджу їх і не змилуюся. Я оберну їхні вчинки на їхні ж голови.»

¹¹Тоді чоловік, одягнений у льняну одіж, що мав письмове приладдя при боці, доповів: «Я зробив так, як ти наказав мені.»