2 Хронік 35

35 ¹Йосія справив Пасху нашому Отцеві в Єрусалимі; пасхальне ягня закололи чотирнадцятого дня першого місяця. ²Він призначив священникам їхні обов’язки й підбадьорив їх у служінні при домі нашого Отця. ³Він сказав левитам, які навчали весь Ізраїль і були святі нашому Отцеві: «Поставте святий ковчег у дім, який збудував Соломон, син Давида, царя Ізраїля. Вам більше не треба носити його на своїх плечах. Тепер служіть своєму Отцеві та його народові Ізраїлю. ⁴Приготуйтеся за родами ваших батьків, за вашими відділами, за письмовими настановами Давида, царя Ізраїля, і за настановами його сина Соломона. ⁵Стійте у святому місці за родинними групами ваших братів-мирян, по одному левитському відділу на кожну групу. ⁶Заколіть пасхальне ягня, освятіться й приготуйте для своїх братів, за словом нашого Отця, переданим через Мойсея.»

⁷Йосія дав простим людям 30 000 ягнят і молодих козенят та 3 000 биків на пасхальні жертви — для всіх присутніх, зі свого власного майна. ⁸Його вельможі теж добровільно дали народові, священникам і левитам. Хілкія, Захарія та Єхіїл, головні начальники дому нашого Отця, дали священникам 2 600 пасхальних жертв і 300 биків. ⁹Хонанія разом зі своїми братами Шемаєю та Натанаїлом, а також Хашавія, Єіїл і Йозавад, провідники левитів, дали левитам 5 000 пасхальних жертв і 500 биків.

¹⁰Служіння було налагоджене; священники стали на своїх місцях, а левити — за своїми відділами, як наказав цар. ¹¹Вони закололи пасхальних ягнят; священники кропили кров’ю, яку їм подавали, а левити білували туші. ¹²Вони відклали всепалення, розподіляючи їх за родинними відділами серед простого народу, щоб принести нашому Отцеві, як написано в книзі Мойсея; так само і з биками. ¹³Вони спекли пасхальне ягня на вогні, як належало, зварили святі жертви в горщиках, казанах і сковородах і швидко рознесли їх усьому простому народові. ¹⁴Після цього вони приготували для себе та для священників, бо священники, сини Аарона, були зайняті принесенням всепалень і жирних частин аж до ночі; тож левити приготували для себе та для священників, синів Аарона. ¹⁵Співці, сини Асафа, стояли на своїх місцях, як наказали Давид, Асаф, Геман і Єдутун, царський провидець. Воротарі залишалися при кожній брамі; їм не треба було залишати свою службу, бо їхні брати-левити готували для них.

¹⁶Так усе служіння нашому Отцеві було налагоджене того дня: справити Пасху й принести всепалення на жертовнику нашого Отця, за наказом царя Йосії. ¹⁷Присутні ізраїльтяни справили тоді Пасху і сім днів — свято Опрісноків. ¹⁸Такої Пасхи не справляли в Ізраїлі від днів пророка Самуїла; ніхто з царів Ізраїля не справляв Пасхи, подібної до тієї, яку справив Йосія разом зі священниками, левитами, усім присутнім Юдою та Ізраїлем і жителями Єрусалима. ¹⁹Цю Пасху справили у вісімнадцятий рік царювання Йосії.

Йосія гине в битві при Мегіддо

²⁰Після всього цього, коли Йосія впорядкував храм, єгипетський цар Нехо вирушив воювати при Каркемиші на Євфраті, і Йосія вийшов назустріч йому. ²¹Але Нехо послав до нього посланців, кажучи: «Що нам до тебе, царю Юдо? Не проти тебе я йду сьогодні, а проти дому, з яким воюю. Бог звелів мені поспішати — перестань противитися Богові, який зі мною, бо він знищить тебе.»

²²Йосія не відвернувся від нього, а переодягнувся, щоб воювати з ним. Він знехтував словами Нехо, що були з уст нашого Отця, і пішов воювати на рівнині Мегіддо. ^a a v22 Застереження нашого Отця дійшло до Йосії навіть через уста чужоземного царя, та Йосія не послухав — і те, що мало вберегти його, лишилося знехтуваним. ²³Лучники вразили царя Йосію; він сказав своїм слугам: «Виведіть мене — я тяжко поранений.»

²⁴Його слуги пересадили його з колісниці на другу його колісницю й привезли до Єрусалима, де він помер і був похований у гробницях своїх батьків. Уся Юда та Єрусалим оплакували Йосію.

²⁵Єремія склав жалобні пісні над Йосією, і донині всі співці та співачки співають жалобних пісень про Йосію. Це стало звичаєм в Ізраїлі, і воно записане в Жалобних піснях. ²⁶Решта діянь Йосії та його вірні вчинки згідно з тим, що написано в законі нашого Отця. ²⁷Його діяння, від перших до останніх, записані в Книзі царів Ізраїля та Юди.