1 Послання до коринтян 4

4 ¹Вважайте нас слугами Христа й управителями таємниць нашого Отця. ²До того ж від управителів вимагається, щоб вони виявилися вірними. ³А мене мало турбує, чи судите мене ви, чи якийсь людський суд. Я навіть сам себе не суджу. ⁴Я не знаю за собою нічого, та це мене не виправдовує. Той, хто судить мене, — це наш Господь Ісус. ⁵Тож не судіть передчасно, доки не прийде наш Господь Ісус. Він висвітлить те, що приховане в темряві, і виявить наміри сердець. Тоді кожен отримає похвалу від нашого Отця.

⁶Брати і сестри, я застосував це до себе й Аполлоса заради вас, щоб ви навчилися від нас не виходити за межі написаного й не загордитися, віддаючи перевагу одному перед іншим. ⁷Бо хто вирізняє тебе? Що ти маєш, чого б не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, ніби й не отримував?

⁸Ви вже маєте все, чого бажаєте! Ви вже розбагатіли! Без нас ви почали царювати — о, якби ж ви справді царювали, щоб і ми могли царювати з вами! ⁹Бо я думаю, що наш Отець виставив нас, апостолів, останніми, немов засуджених на смерть, адже ми стали видовищем для світу — для ангелів і людей. ¹⁰Ми нерозумні заради Христа, а ви розумні в Христі. Ми слабкі, а ви сильні. Ви в пошані, а ми в зневазі. ¹¹Аж до цієї години ми голодні і спраглі, обдерті, побиті й бездомні. ¹²Ми тяжко працюємо власними руками. Коли нас ображають — ми благословляємо; коли переслідують — терпимо. ¹³Коли обмовляють — ми відповідаємо лагідно. Ми стали покидьками світу, сміттям для всіх аж до сьогодні.

¹⁴Я пишу це не для того, щоб осоромити вас, а щоб застерегти вас, як моїх улюблених дітей. ¹⁵Бо хоч би ви мали безліч наставників у Христі, та батьків небагато — це я породив вас у Христі Ісусі через Євангеліє. ^a a v15 Павло не заміняє нашого Отця; він служить людським знаряддям, через яке наш Отець народжує своїх дітей у родину. Саме Євангеліє породжує. ¹⁶Тому благаю вас: наслідуйте мене. ¹⁷Саме тому я послав до вас Тимофія, мою любу й вірну дитину в Господі — він нагадає вам про мої дороги в Христі Ісусі, як я навчаю всюди, у кожній церкві. ¹⁸Дехто загордився, ніби я вже й не прийду до вас. ¹⁹Та я скоро прийду до вас, якщо захоче наш Господь Ісус, і дізнаюся не про слова цих гордіїв, а про їхню силу. ²⁰Бо Царство нашого Отця не в словах, а в силі. ²¹Чого ви хочете? Щоб я прийшов із палицею, чи з любов’ю і духом лагідності?