Притчі 6

6 ¹Сину мій, якщо ти поручився за свого ближнього, якщо ти вдарив по руках, поручаючись за чужинця, ²то заплутався ти словами своїх уст, спійманий словами своїх уст. ³Тож зроби так, сину мій, і визволися, бо ти тепер у руках свого ближнього: іди, упокорся і благай свого ближнього. ⁴Не дай сну очам своїм, ні дрімоти повікам своїм. ⁵Визволися, мов газель із руки, мов птах із руки птахолова.

⁶Піди до мурахи, лінивцю; поглянь на її дороги й стань мудрим. ⁷Не маючи ні начальника, ні наглядача, ні володаря, ⁸вона готує свій хліб улітку і збирає свою поживу в жнива.

⁹Доки ти лежатимеш, лінивцю? Коли ж ти встанеш від свого сну? ¹⁰Трохи сну, трохи дрімоти, трохи згорнути руки, щоб спочити, ¹¹і прийде до тебе вбогість, мов розбійник, а нестаток, мов озброєний чоловік.

¹²Нікчемна людина, лиходій, ходить із лукавими речами, ¹³підморгує очима, подає знаки ногами, показує пальцями, ¹⁴лукавим серцем задумує зло, повсякчас сіючи розбрат; ¹⁵тому раптово спіткає його лихо; умить він буде знищений без зцілення.

¹⁶Шість речей ненавидить наш Отець, сім — гидота для нього: ¹⁷пихаті очі, брехливий язик, і руки, що проливають невинну кров, ¹⁸серце, що замишляє злі задуми, ноги, що швидко біжать до зла, ¹⁹лжесвідок, що дихає неправдою, і той, хто сіє розбрат між братами.

Слова твого Отця — твій щит

²⁰Сину мій, бережи заповідь свого батька і не залишай повчання своєї матері. ²¹Прив’яжи їх до свого серця назавжди; обвий їх навколо своєї шиї. ²²Коли ти йтимеш, вони вестимуть тебе; коли ти ляжеш, вони стерегтимуть тебе; а коли ти прокинешся, вони говоритимуть із тобою. ²³Бо заповідь — світильник, а повчання — світло, і докори напучування — дорога життя, ²⁴щоб уберегти тебе від лихої жінки, від улесливого язика перелюбниці.

²⁵Не жадай її краси у своєму серці і не дай їй полонити тебе своїми віями; ²⁶бо ціна блудниці — лише буханець хліба, а заміжня жінка полює на дорогоцінне життя. ²⁷Чи може чоловік носити вогонь біля своїх грудей, а його одяг не згорить? ²⁸Або чи може хтось ходити по гарячому вугіллі, а його ноги не обпечуться? ²⁹Так само й той, хто лягає з жінкою свого ближнього; ніхто, хто доторкнеться до неї, не залишиться без кари.

³⁰Люди не зневажають злодія, якщо він краде, щоб наситити себе, коли голодний, ³¹але якщо його спіймають, він заплатить усемеро; він віддасть усе добро свого дому. ³²Хто чинить перелюб, тому бракує розуму; хто це робить, той губить самого себе. ³³Він зазнає ран і ганьби, і його сором не зітреться.

³⁴Бо ревнощі розлючують чоловіка, і він не змилується в день помсти. ³⁵Він не прийме жодного викупу; він відмовиться, хоч би яким великим був хабар.