Єзекіїль 26

26 ¹Одинадцятого року, першого дня місяця, було до мене слово нашого Отця:

²Сину людський, за те, що Тир сказав про Єрусалим: «Ага! Брама народів зламана, навстіж відчинена мені. Він лежить у руїнах — я збагачуся», ³тому так говорить Владика Отець: Ось Я проти тебе, Тире. Я підніму проти тебе багато народів, як море піднімає свої хвилі. ⁴Вони зруйнують мури Тиру й знесуть його башти; Я вимету його землю й залишу його голою скелею. ⁵Він стане місцем, де розстеляють сіті серед моря, бо Я сказав, — говорить Владика Отець. Він стане здобиччю для народів, ⁶а його селища на суходолі будуть убиті мечем. Тоді вони дізнаються, що Я — Отець.

⁷Так говорить Владика Отець: Ось Я веду на Тир Навуходоносора, царя вавилонського, царя царів, із півночі — з кіньми, колісницями, вершниками й великим військом із багатьох полків. ⁸Він мечем повбиває твої селища на суходолі, спорудить проти тебе облоговий вал, насипле проти тебе насип і підніме проти тебе щити. ⁹Він битиме твої мури своїми таранами й знесе твої башти своїми сокирами. ¹⁰Коней у нього так багато, що їхня курява вкриє тебе. Твої мури здригнуться від гуркоту вершників, возів і колісниць, коли він увійде в твої брами, наче люди, що входять у місто з проламаними мурами. ¹¹Копита його коней стопчуть усі твої вулиці. Він мечем повбиває твій народ, і твої міцні стовпи впадуть на землю. ¹²Вони пограбують твоє багатство, розкрадуть твої товари, зруйнують твої мури й знищать твої пишні доми, а твоє каміння, дерево й уламки повкидають у море. ¹³Я втишу гамір твоїх пісень; звуку твоїх лір більше не буде чути. ¹⁴Я зроблю тебе голою скелею, місцем, де розстеляють сіті. Ти вже ніколи не будеш відбудований, бо Я, Отець, сказав, — говорить Владика Отець.

¹⁵Так говорить Владика Отець до Тиру: Чи не здригнуться узбережжя від шуму твого падіння, коли стогнатимуть поранені, коли різанина наповнить тебе? ¹⁶Тоді всі володарі моря зійдуть зі своїх престолів, скинуть свої мантії й познімають свій вишиваний одяг. Зодягнені в тремтіння, вони сядуть на землю, здригаючись щомиті, і жахатимуться тебе. ¹⁷Вони здіймуть над тобою плач: «Як же ти загинуло, славне місто, заселене з морів, — могутнє на морі, ти й твої мешканці, що ширили жах на всіх, хто там жив!» ^a a v17 Тир був заможним острівним містом-державою, чия могутність і населення трималися на морській торгівлі. ¹⁸Тепер узбережжя тремтять у день твого падіння; острови в морі збентежені твоїм відходом.

¹⁹Так говорить Владика Отець: Коли Я зроблю тебе спустошеним містом, як міста, давно покинуті, коли Я підніму над тобою безодню й великі води вкриють тебе, ²⁰тоді Я скину тебе разом із тими, хто сходить у яму, до народу давніх часів. Я оселю тебе в землі глибинній, серед прадавніх руїн, із тими, хто сходить у яму, щоб ти не повернувся й не зайняв свого місця в землі живих. ²¹Я приведу тебе до жахливого кінця, і тебе більше не буде. Тебе шукатимуть, але вже ніколи не знайдуть, — говорить Владика Отець.