Ковчег входить до дому нашого Отця
Ковчег вносять до завершеного дому й ставлять під крилами херувимів. Коли сурмачі й співаки звучать як один голос — наш Отець добрий, його завітна любов навіки, — хмара наповнює дім, і священники не можуть стояти, щоб служити в ньому.
5 1Соломон завершив усю роботу для дому нашого Отця. Потім він вніс присвячені речі свого батька Давида — срібло, золото, увесь посуд — і поклав їх до скарбниць дому нашого Отця.
2Тоді Соломон зібрав у Єрусалимі старійшин Ізраїлю, усіх голів племен і провідників ізраїльських родів, щоб перенести ковчег заповіту нашого Отця з Міста Давидового, яке також називають Сіоном. 3Тож усі мужі Ізраїлю зібралися перед царем на свято сьомого місяця. a a v3 Свято сьомого місяця — це Свято Кущів, велике осіннє святкування врожаю в Ізраїлі. 4Коли прийшли всі старійшини Ізраїлю, левіти підняли ковчег. 5Священники й левіти перенесли ковчег, намет зібрання та весь священний посуд, що був у ньому. 6Цар Соломон і вся громада Ізраїлю, що зібралася перед ним, стояли перед ковчегом, приносячи в жертву стільки овець і худоби, що годі було їх злічити чи порахувати. 7Священники принесли ковчег заповіту нашого Отця на його місце, до внутрішнього святилища дому, до Святого Святих, під крила херувимів. 8Бо херувими простягали свої крила над місцем ковчега, покриваючи зверху його та його жердини. 9Жердини були такі довгі, що їхні кінці було видно від ковчега перед внутрішнім святилищем, але не ззовні; вони залишаються там донині. 10У ковчезі не було нічого, окрім двох скрижалей, що їх Мойсей поклав туди на Хориві, де наш Отець уклав заповіт з ізраїльтянами, коли вони вийшли з Єгипту.
11Потім священники вийшли зі святого місця. (Усі присутні священники освятилися, незалежно від своїх черг, b b v11 Священники служили в чергових групах, що називалися чергами; кожній з них було призначено певний тиждень у храмовому календарі. 12а всі співці-левіти — Асаф, Геман, Єдутун, їхні сини та родичі — стояли на схід від жертовника, убрані в тонкий льон, граючи на цимбалах, арфах і лірах, разом зі 120 священниками, що сурмили в сурми.) 13Сурмачі й співці в єдності прославляли й дякували нашому Отцеві в один голос — підносячи свої голоси разом із сурмами, цимбалами та іншими інструментами, вони вихваляли його: «Він добрий; його незмінна любов триває вічно». Тоді хмара наповнила дім нашого Отця, 14так що священники не могли стояти й служити через хмару, бо слава нашого Отця наповнила дім нашого Отця.
