1 Послання Петра 2

2 ¹Тож відкиньте всяку злобу, всякий обман, лицемірство, заздрість і всякі наклепи. ²Наче новонароджені немовлята, прагніть чистого молока слова, щоб завдяки йому зростати до спасіння, ³адже ви вже скуштували, що Господь добрий. ^a a v3 Петро бере слова псалма «скуштуйте й побачите, що Господь добрий» і прикладає їх до Ісуса — Того, до кого читачі прийшли й визнали добрим. ⁴Приходьте до нього — живого каменя, відкинутого людьми, але вибраного й дорогоцінного для нашого Отця. ⁵І ви самі, наче живе каміння, будуєтеся в духовний дім і святе священство, щоб приносити духовні жертви, які наш Отець приймає через Ісуса Христа.

⁶У Писанні сказано: «Ось я кладу на Сіоні наріжний камінь, вибраний і дорогоцінний; і хто вірить у нього, ніколи не осоромиться.»

⁷Отже, ця честь — для вас, хто вірить. А для тих, хто не вірить, камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем,

⁸каменем спотикання і скелею, об яку вони падають. Вони спотикаються, бо не слухаються слова, — на це вони й були призначені.

⁹А ви — вибраний рід, царське священство, святий народ, люди, які належать нашому Отцеві, щоб звіщати хвалу Того, хто покликав вас із темряви у своє дивовижне світло. ¹⁰Колись ви не були народом, а тепер ви — народ нашого Отця; колись ви не зазнали милосердя, а тепер ви зазнали милосердя. ^b b v10 Петро спирається на Осію: ті, хто колись були «не народом», тепер стали власністю нашого Отця — чужинець приведений додому, і йому виявлено милосердя.

¹¹Любі друзі, закликаю вас — чужинців і вигнанців — утримуватися від тілесних бажань, що воюють проти вашої душі. ¹²Живіть достойно серед народів, щоб тоді, коли вас обмовляють як злочинців, вони побачили ваші добрі вчинки і прославили нашого Отця в день, коли він відвідає нас.

¹³Підкоряйтеся всякій людській владі заради Господа — чи то імператорові, як верховному володареві, ¹⁴чи то намісникам, посланим імператором, щоб карати злочинців і хвалити тих, хто робить добро. ¹⁵Бо така воля нашого Отця: щоб ви, роблячи добро, змушували замовкнути безглузді балачки нерозумних людей. ¹⁶Живіть як вільні люди — не використовуючи свободу, щоб прикривати зло, — а як слуги нашого Отця. ¹⁷Шануйте всіх, любіть родину віруючих, бійтеся нашого Отця, шануйте імператора.

¹⁸Слуги, підкоряйтеся своїм панам з повною пошаною — не лише добрим і лагідним, але й суворим. ¹⁹Бо це похвально, коли хтось зносить біль несправедливих страждань, пам’ятаючи про нашого Отця. ²⁰Яка ж заслуга терпіти побої за провину? Але коли ви терпите страждання за добрі справи — це похвально перед нашим Отцем.

²¹До цього ви й покликані, адже Христос також страждав за вас, залишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами. ²²«Він не вчинив гріха, і в устах його не знайшлося обману.» ²³Коли його ображали, він не відповідав образою; коли страждав, не погрожував, але довірив себе Тому, хто судить справедливо. ²⁴Він сам у своєму тілі поніс наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріха, жили для праведності; його ранами ви зцілені. ^c c v24 «Дерево» означає хрест — Петро відлунює старозавітний образ носіння прокляття через повішення на дереві (Повторення Закону 21:23). ²⁵Бо ви блукали, наче вівці, але тепер повернулися до Пастиря й Опікуна ваших душ.