1 Послання Петра 3

3 ¹Так само й ви, дружини, коріться своїм чоловікам, щоб навіть ті, хто не слухається слова, були здобуті без слова поведінкою своїх дружин, ²побачивши вашу чисту, шанобливу поведінку. ³Нехай ваша краса буде не зовнішня — заплетене волосся, золоті прикраси, вишуканий одяг. ⁴Натомість нехай це буде прихована людина серця, нетлінна краса лагідного й тихого духу, дорогоцінна в очах нашого Отця. ⁵Бо саме так прикрашали себе святі жінки давнини, які покладали надію на нашого Отця, коряючись своїм чоловікам, ⁶як Сара слухалася Авраама, називаючи його паном. І ви стали її дітьми, якщо робите добро й не боїтеся ніякого страху.

⁷Так само й ви, чоловіки, живіть зі своїми дружинами розумно, шануючи кожну як слабшу посудину і як співспадкоємиць благодаті життя, щоб ваші молитви не мали перешкод.

Родина, що благословляє

⁸Нарешті, усі будьте однодумні, співчутливі, любіть одне одного як рідні, будьте сердечні й смиренні. ⁹Не віддавайте злом за зло чи образою за образу, а навпаки — благословляйте, бо до цього ви покликані, щоб успадкувати благословення. ¹⁰Бо: «Хто хоче любити життя й бачити добрі дні, нехай стримує свій язик від зла, а свої вуста — від облудних слів. ¹¹Нехай відвернеться від зла й робить добро; нехай шукає миру та прагне його. ¹²Бо очі нашого Господа — на праведних, і його вуха відкриті до їхньої молитви, але обличчя нашого Господа проти тих, хто чинить зло».

¹³І хто заподіє вам зло, якщо ви будете ревно робити добро?

¹⁴Але навіть якщо ви страждаєте за праведність, ви блаженні. Не бійтеся їхнього страху й не тривожтеся. ¹⁵Освятіть Христа як Господа у ваших серцях. Завжди будьте готові дати відповідь кожному, хто запитає вас про причину вашої надії, але з лагідністю й повагою. ¹⁶Майте чисте сумління, щоб тоді, коли вас обмовляють, були посоромлені ті, хто ганьбить вашу добру поведінку в Христі. ¹⁷Бо краще страждати за добрі вчинки, якщо така воля нашого Отця, ніж за злі. ¹⁸Бо й Христос один раз постраждав за гріхи, праведний за неправедних, щоб привести нас до нашого Отця — умертвлений тілом, але оживлений духом, ^a a v18 Христос постраждав не для того, щоб залишити нас на відстані, а щоб привести нас аж додому, до нашого Отця — ось мета Доброї Звістки. ¹⁹в якому він також пішов і проповідував духам у в’язниці, ^b b v19 Хто саме ці «духи у в’язниці», є предметом суперечок; найімовірніше, це занепалі духовні істоти з часів Ноя. ²⁰які колись не послухалися, коли наш Отець терпляче чекав за днів Ноя, поки будувався ковчег, у якому небагато — восьмеро людей — було врятовано через воду. ²¹Це відповідне хрещення нині рятує й вас — не очищенням тілесного бруду, а благанням до нашого Отця про добре сумління — через воскресіння Ісуса Христа, ²²який увійшов на небо і перебуває праворуч нашого Отця, і йому підкорені ангели, влади й сили.