Послання до римлян 6

6 ¹Що ж тоді скажемо? Чи маємо й далі грішити, щоб благодать примножилася? ²Зовсім ні! Як можемо ми, що померли для гріха, і далі жити в ньому? ³Чи ви не знаєте, що всі ми, хрещені в Христа Ісуса, були хрещені в його смерть? ⁴Отже, ми поховані з ним через хрещення в смерть, щоб, як Христос був воскрешений із мертвих славою нашого Отця, так і ми ходили в новому житті.

⁵Бо якщо ми з’єдналися з подобою його смерті, то неодмінно з’єднаємося і з його воскресінням. ⁶Ми знаємо, що наша стара людина була розп’ята з ним, щоб знищити тіло гріха, аби ми більше не були рабами гріха. ⁷Бо хто помер, той звільнений від гріха. ⁸А якщо ми померли з Христом, то віримо, що й житимемо з ним. ⁹Бо знаємо, що Христос, воскреслий із мертвих, більше не вмирає; смерть уже не панує над ним. ¹⁰Бо смертю, якою він помер, він помер для гріха раз назавжди; а життям, яким він живе, він живе для нашого Отця. ¹¹Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха, але живими для нашого Отця в Христі Ісусі.

¹²Тож нехай гріх не панує у вашому смертному тілі, щоб ви корилися його бажанням. ¹³Не віддавайте членів свого тіла гріхові як зброю неправди; натомість віддайте себе нашому Отцеві як ті, що з мертвих стали живими, а члени свого тіла — йому як зброю праведності. ¹⁴Бо гріх не пануватиме над вами, адже ви не під законом, а під благодаттю.

¹⁵Що ж тоді? Чи маємо грішити, бо ми не під законом, а під благодаттю? Зовсім ні! ¹⁶Хіба ви не знаєте, що, віддаючи себе комусь у рабство для послуху, ви стаєте рабами того, кого слухаєтесь, — чи то гріха, що веде до смерті, чи то послуху, що веде до праведності? ¹⁷Дякувати нашому Отцеві: ви були рабами гріха, але від щирого серця скорилися тому зразкові вчення, якому були віддані. ¹⁸Звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності.

¹⁹Говорю по-людському, бо ваше тіло немічне. Як ви віддавали члени свого тіла в рабство нечистоті й беззаконню, що веде до ще більшого беззаконня, так тепер віддайте їх у рабство праведності, що веде до святості. ²⁰Бо коли ви були рабами гріха, то були вільні від праведності. ²¹Який же плід ви мали тоді з того, чого тепер соромитеся? Бо кінець того — смерть. ²²А тепер, звільнені від гріха й віддані в рабство нашому Отцеві, ви маєте свій плід на святість, а кінець — вічне життя. ²³Бо плата за гріх — смерть, а дар нашого Отця — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашому.