Псалми 17 (16)

17 ¹Почуй справедливу справу, Отче мій; зваж на мій крик; вислухай мою молитву з уст, вільних від підступу. ²Нехай виправдання моє прийде від твоєї присутності; нехай очі твої побачать, що справедливе.

³Ти дослідив моє серце, ти випробував мене вночі, ти перевірив мене й нічого не знайшов; я вирішив, що мої уста не згрішать. ⁴Щодо вчинків людських, то словом твоїх уст я вберіг себе від стежок жорстоких. ⁵Мої кроки трималися твоїх доріг; мої ноги не похитнулися.

⁶Я кличу тебе, бо ти відповіси мені, Отче мій; прислухайся до мене; почуй мої слова. ⁷Яви чудо твоєї незмінної любові, ти, хто правицею твоєю рятує тих, хто шукає в тобі захисту від своїх ворогів. ⁸Бережи мене, як зіницю ока твого; сховай мене в тіні твоїх крил, ⁹від нечестивих, що нападають на мене, від смертельних ворогів, що оточують мене.

¹⁰Вони зачинили свої закам’янілі серця; їхні уста говорять зухвало. ¹¹Вони вистежили нас і тепер оточують; вони втупили очі свої, щоб кинути нас на землю. ¹²Він, як лев, голодний роздерти свою здобич, як молодий лев, що причаївся в засідці.

¹³Повстань, Отче мій! Стань проти нього, повали його! Визволи моє життя від нечестивого мечем твоїм, ¹⁴рукою твоєю, Отче мій, від таких людей — від людей цього світу, чия нагорода в цьому житті. Ти наповнюєш їхнє черево тим, що ти приберіг; їхні діти мають удосталь, і вони залишають свій надлишок своїм малятам.

¹⁵А я побачу твоє обличчя в праведності; коли прокинуся, насичуся, побачивши твою подобу.