Наш Отець розповідає про свою вірність
У Сихемі наш Отець від першої особи переказує всю історію — від Авраама за Рікою до домів, яких вони не будували. Ісус Навин ставить народ перед вибором; люди запевняють надто легко, і він їх застерігає. Камінь ставлять як свідка. Потім він помирає.
24 1Ісус Навин зібрав усі племена Ізраїля до Сихема, скликав їхніх старійшин, голів, суддів і наглядачів, і вони стали перед нашим Отцем.
2Ісус Навин сказав усьому народові: «Так говорить наш Отець, Бог Ізраїля: „Колись давно ваші предки жили за річкою Євфрат — Терах, батько Авраама та Нахора, — і служили іншим богам. 3Я взяв вашого батька Авраама з-за Ріки, провів його через увесь ханаанський край, примножив його нащадків і дав йому Ісаака. 4Ісаакові Я дав Якова та Ісава, Ісаву дав у володіння гору Сеїр, а Яків зі своїми синами подався до Єгипту.
5Я послав Мойсея та Аарона і вразив Єгипет тим, що вчинив серед них, а потім вивів вас звідти. 6Я вивів ваших предків з Єгипту, і ви дійшли до моря. А єгиптяни гналися за вашими предками з колісницями та вершниками аж до Червоного моря. 7Коли вони заволали до мене, Я поклав темряву між вами та єгиптянами, навів на них море і накрив їх. Ваші очі бачили, що Я зробив у Єгипті. Потім ви довгий час жили в пустелі.
8Я привів вас до землі амореїв, що за Йорданом. Вони воювали з вами, та Я віддав їх у ваші руки, і ви заволоділи їхньою землею. Я винищив їх перед вами. 9Тоді підвівся Балак, син Ціппора, цар Моава, і почав воювати з Ізраїлем. Він послав покликати Валаама, сина Беора, щоб той прокляв вас, 10але Я не схотів слухати Валаама, тож він знову й знову благословляв вас, і Я врятував вас із його руки.
11Ви перейшли Йордан і прийшли до Єрихона. Його мешканці воювали з вами — амореї, періззеї, ханаанеї, хети, ґірґашеї, хіввеї та євусеї, — але Я віддав їх у ваші руки. 12Я послав перед вами шершня, і він прогнав перед вами двох аморейських царів — не вашим мечем і не вашим луком. 13Я дав вам землю, над якою ви не трудилися, і міста, яких ви не будували, — і ви живете в них; ви їсте з виноградників та оливкових гаїв, яких ви не садили.“
14Отже, бійтеся нашого Отця, служіть йому в щирості та вірності. Відкиньте богів, яким служили ваші предки за Рікою та в Єгипті, і служіть нашому Отцеві. 15Та якщо служити нашому Отцеві видається вам недобрим, то виберіть собі сьогодні, кому будете служити: чи богам, яким служили ваші предки за Рікою, чи богам амореїв, у землі яких ви живете. А я та мій дім — ми служитимемо нашому Отцеві».
16Народ відповів: «Ми нізащо не покинули б нашого Отця, щоб служити іншим богам. 17Адже наш Отець вивів нас і наших предків із єгипетського краю, із дому рабства, і вчинив перед нашими очима ці великі знамення. Він беріг нас на всьому шляху, яким ми йшли, і серед усіх народів, через які ми проходили. 18А наш Отець прогнав перед нами всі народи, зокрема амореїв, що жили в цьому краї. Ми теж будемо служити йому, бо він — наш Отець».
19Ісус Навин сказав народові: «Ви не зможете служити нашому Отцеві, бо він — святий Бог, Бог ревнивий. Він не простить вашої непокори та гріхів. 20Якщо ви покинете нашого Отця і будете служити чужим богам, то він відвернеться, завдасть вам лиха і знищить вас — після того, як чинив вам добро».
21Та народ сказав Ісусові Навину: «Ні! Ми служитимемо нашому Отцеві».
22Тоді Ісус Навин сказав народові: «Ви самі свідки проти себе, що обрали нашого Отця, щоб служити йому». — «Ми свідки», — відповіли вони.
23«Тож усуньте чужих богів, що серед вас, і прихиліть свої серця до нашого Отця, Бога Ізраїля».
24І народ сказав Ісусові Навину: «Ми будемо служити нашому Отцеві і будемо слухатися його голосу».
25Того дня Ісус Навин уклав з народом заповіт і дав йому в Сихемі постанову та закон. 26Ісус Навин записав ці слова в Книгу Закону нашого Отця, а потім узяв великий камінь і поставив його там під дубом біля святилища нашого Отця.
27Ісус Навин сказав усьому народові: «Погляньте, цей камінь буде свідком проти нас, бо він чув кожне слово, яке наш Отець сказав нам. Він буде свідком проти вас, щоб ви не зреклися свого Отця». 28Потім Ісус Навин відпустив народ, кожного до свого спадку.
Ісус Навин, слуга Отця, спочиває
29Після цього Ісус, син Навина, слуга нашого Отця, помер у віці ста десяти років. 30Його поховали в його спадку, у Тімнат-Серах, у гірській країні Єфрема, на північ від гори Ґааш. 31Ізраїль служив нашому Отцеві в усі дні Ісуса Навина і в усі дні старійшин, які пережили його і знали все те, що наш Отець зробив для Ізраїля. 32Кості Йосипа, які ізраїльтяни винесли з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці, яку Яків купив у синів Гамора, батька Сихема, за сто срібняків, — і вона стала спадком нащадків Йосипа. 33Помер і Елеазар, син Аарона, і його поховали в Ґів’ї, що дісталася його синові Пінхасу, у гірській країні Єфрема.