Не віддаляймося
Оскільки майбутній світ доручено не ангелам, а людям, і оскільки діти мають спільні тіло й кров, Син теж прийняв тіло, щоб зламати владу смерті й визволити тих, кого страх смерті тримав у неволі все життя. Сам випробуваний, він допомагає випробовуваним.
2 1Тож ми мусимо ще пильніше зважати на те, що почули, аби нас не віднесло геть. 2Бо якщо слово, звіщене через ангелів, було непохитним, і кожен злочин та непослух діставали справедливу відплату, 3то як ми уникнемо кари, якщо знехтуємо таким великим спасінням? Його спершу звістив Господь, а потім нам підтвердили ті, хто чув його, 4а наш Отець разом із ними свідчив знаменнями, чудесами, різними дивами та дарами Святого Духа, що їх він роздавав за своєю волею.
Прийдешній світ
5Бо не ангелам підкорив наш Отець той прийдешній світ, про який ми говоримо. 6Хтось десь засвідчив: «Що таке людина, що ти пам’ятаєш про неї, і що таке син людський, що ти дбаєш про нього? 7Ти на короткий час зробив його нижчим від ангелів; ти увінчав його славою та честю, 8підкоривши все під його ноги». Підкоривши ж усе йому, наш Отець не лишив нічого непідкореного йому. Проте нині ми ще не бачимо, щоб усе було підкорене Христові.
9Але ми бачимо Ісуса, який на короткий час був зроблений нижчим від ангелів, а тепер увінчаний славою та честю за те, що зазнав смерті, щоб завдяки благодаті нашого Отця зазнати смерті за кожного.
10Бо належало, щоб наш Отець, для якого й через якого існує все, приводячи багатьох синів до слави, через страждання довершив провідника їхнього спасіння. 11Бо і той, хто освячує, і ті, кого освячують, — усі походять від одного Отця. Тому він не соромиться називати їх братами й сестрами, a a v11 Ті, кого Ісус освячує, мають спільного з ним Отця — вони повернені до тієї самої родини, якій він належить вічно. Він не соромиться називати їх своїми братами й сестрами.
12кажучи: «Звіщу ім’я твоє братам і сестрам моїм; серед громади співатиму хвалу тобі».
13І знову: «Я надіятимуся на нього». І ще: «Ось я та діти, яких дав мені наш Отець». b b v13 Ісус промовляє ці слова з пророцтва Ісаї, представляючи себе разом із дітьми, яких довірив йому наш Отець, — одна родина, один Отець.
14Оскільки ж діти мають спільні тіло та кров, то і він став їх учасником, щоб своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, — диявола, 15і визволити всіх тих, хто через страх смерті все своє життя був у рабстві. 16Бо ж, певна річ, не ангелам він допомагає, а нащадкам Авраама. 17Тому він мусив у всьому уподібнитися до своїх братів і сестер, щоб стати милосердним і вірним первосвящеником у служінні нашому Отцеві та спокутувати гріхи народу. 18А що він сам страждав, коли був випробовуваний, то може допомогти тим, кого випробовують.
