Послання до євреїв 3

3 ¹Тож, святі брати, причетні до небесного покликання, подумайте про Ісуса, апостола й первосвященника, якого ми визнаємо. ²Він був вірний тому, хто його призначив, як і Мойсей був вірний в усьому домі нашого Отця. ³Ісус заслуговує на набагато більшу славу, ніж Мойсей, так само як будівничий дому заслуговує на більшу шану, ніж сам дім. ⁴Бо кожен дім хтось будує, а будівничий усього — наш Отець. ⁵Мойсей був вірний в усьому домі нашого Отця як слуга, що свідчив про те, що мало бути сказане згодом. ⁶А Христос, як Син, вірний над своїм домом. І ми — його дім, якщо твердо тримаємося впевненості й надії, якими пишаємося.

⁷Тож, як каже Святий Дух: «Сьогодні, якщо почуєте його голос, ^a a v7 Книга до Євреїв ставиться до Писання як до живого голосу Святого Духа — той самий Дух, що промовляв через пророків, нині промовляє до нас сьогодні, закликаючи нас у спочинок нашого Отця. ⁸не запекляйте своїх сердець, як ви це зробили в бунті, у день випробування в пустелі, ⁹де ваші предки випробовували мене й бачили мої діла сорок років. ¹⁰Тому я розгнівався на те покоління й сказав: „Їхні серця завжди блукають, і вони не пізнали моїх доріг.“ ¹¹Тож я поклявся у своєму гніві: „Вони ніколи не ввійдуть у мій спочинок.“»

¹²Брати, пильнуйте, щоб ні в кого з вас не було злого, невірного серця, що відступає від живого Отця. ¹³Але підбадьорюйте одне одного щодня, доки це зветься «сьогодні», щоб ніхто з вас не став запеклим через оману гріха. ¹⁴Бо ми стали співучасниками Христа, якщо справді збережемо нашу першу впевненість твердою до кінця. ¹⁵Як сказано: «Сьогодні, якщо почуєте його голос, не запекляйте своїх сердець, як тоді, коли ви збунтувалися.»

¹⁶Хто ж почув і збунтувався? Хіба не всі ті, що вийшли з Єгипту через Мойсея? ¹⁷На кого ж він гнівався сорок років? Хіба не на тих, що згрішили, чиї тіла полягли в пустелі? ¹⁸Кому ж він поклявся, що вони ніколи не ввійдуть у його спочинок, як не тим, що не послухалися? ¹⁹Отже, ми бачимо, що вони не змогли ввійти через брак віри.