Послання до євреїв 1

1 ¹Колись давно, багато разів і багатьма способами, наш Небесний Отець промовляв до наших предків через пророків. ²А в ці останні дні він промовив до нас через свого Сина, якого настановив спадкоємцем усього і через якого створив усесвіт. ³Син — це сяйво слави нашого Отця, точний образ його єства; він підтримує все своїм могутнім словом. Очистивши гріхи, він сів праворуч від Величі на висоті. ⁴Він став настільки вищим за ангелів, наскільки успадковане ним ім’я вище за їхнє.

⁵Бо кому з ангелів наш Отець коли-небудь сказав: «Ти — мій Син; сьогодні я став твоїм Отцем»? Або знову: «Я буду його Отцем, а він буде моїм Сином»? ^a a v5 Тут наш Отець промовляє слова двох старозавітних обітниць — Псалма 2 і обітниці Давидові — а Новий Заповіт показує, що вони досягають своєї повноти в Ісусі, вічному Сині.

Набагато вищий за ангелів

⁶І знову, коли він вводить первородного у світ, він каже: «Нехай усі мої ангели поклоняться йому.» ⁷Про ангелів він каже: «Він робить своїх ангелів вітрами, а своїх слуг — полум’ям вогню».

⁸А про Сина він каже: «Твій престол, о Боже, навіки-віків, і жезл праведності — це жезл твого царства. ^b b v8 У цій старозавітній цитаті наш Отець звертається до Сина й називає його Богом — це найясніше свідчення Біблії про те, що Син поділяє з Отцем його власну божественну сутність. ⁹Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня; тому наш Отець, твій Отець, помазав тебе олією радості понад твоїх товаришів».

¹⁰І ще: «На початку, Господи, ти заклав основи землі, і небеса — діло твоїх рук. ^c c v10 Тут Отець звертається до Сина як до Господа, називаючи його тим, хто заклав основу землі. Творчу працю Сина, названу у вірші 2, тепер називає сам Отець. ¹¹Вони загинуть, а ти залишишся; усі вони зносяться, немов одяг. ¹²Ти згорнеш їх, немов плащ; як одяг, вони зміняться. Але ти — той самий, і твоїм рокам не буде кінця».

¹³А кому з ангелів наш Отець коли-небудь сказав: «Сядь праворуч від мене, доки я не покладу твоїх ворогів підніжком для твоїх ніг»?

¹⁴Хіба не всі ангели — служебні духи, послані служити тим, хто має успадкувати спасіння?